Шлюб, сім*я 9 кл.




Одружитися взагалі то не важко, важко бути одруженим
(Унамуно)
Щасливою є та людина, яка щаслива у себе вдома.
(Л. Толстой.)

Вивчення нового матеріалу:

 Сімейний кодекс України (2002р.)
Стаття 3. Сім'я
1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
3. Права члена сім'ї має одинока особа.
4. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 4. Право особи на сім'ю
1. Особа, яка досягла шлюбного віку, має право на створення сім'ї.
У випадках, передбачених частиною другою статті 23 цього Кодексу, сім'ю може створити особа, яка не досягла шлюбного віку.
2. Сім'ю може створити особа, яка народила дитину, незалежно від віку.
3. Кожна особа має право на проживання в сім'ї.
Особа може бути примусово ізольована від сім'ї лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
4. Кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя.
Стаття 5. Державна охорона сім'ї
1. Держава охороняє сім'ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім'ї.
2. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство.
3. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
4. Держава бере під свою охорону кожну дитину-сироту і дитину, позбавлену батьківського піклування.
{Частина четверта статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3497-IV від 23.02.2006}
5. Ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.
Стаття 26. Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою
1. У шлюбі між собою не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення.
2. У шлюбі між собою не можуть перебувати рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька.
3. У шлюбі між собою не можуть перебувати двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
4. За рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним.
5. У шлюбі між собою не можуть бути усиновлювач та усиновлена ним дитина.
Шлюб між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною може бути зареєстровано лише в разі скасування усиновлення.
Стаття 93. Зміст шлюбного договору
1. Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.
 2. Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.
3. Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.
4. Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
5. За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Стаття 94. Форма шлюбного договору
1. Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Стаття 95. Початок дії шлюбного договору
1. Якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу.
2. Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення.
Стаття 97. Визначення у шлюбному договорі правового режиму майна
1. У шлюбному договорі може бути визначене майно, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу.
2. Сторони можуть домовитися про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 цього Кодексу і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.
3. Сторони можуть домовитися про можливий порядок поділу майна, у тому числі і в разі розірвання шлюбу.
4. У шлюбному договорі сторони можуть передбачити використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб.
5. Сторони можуть включити до шлюбного договору будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства.
Стаття 98. Визначення у шлюбному договорі порядку користування житлом
1. Якщо у зв'язку з укладенням шлюбу один із подружжя вселяється в житлове приміщення, яке належить другому з подружжя, сторони у шлюбному договорі можуть домовитися про порядок користування ним. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї.

2. Сторони можуть домовитися про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.

Закріплення вивченого

Тести
1.       Між яким із указаних осіб за певних умов може бути зареєстро­ваний шлюб?
а)    Особи, які є родичами прямої лінії споріднення;
б)    двоюрідні брат та сестра;*
в)    рідні ^ітка, дядько та племінник, племінниця;
г)    усиновлювач та усиновлена ним дитина.

2.       Заручини можуть тривати:
а)    до 1 року;
б)    до 6 місяців;
в)    до 3 місяців;*
г)    до 1 місяця.

3.       Недійсним є шлюб, зареєстрований:
а)    з особою, яка перебувала в іншому зареєстрованому шлюбі;
б)    з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя або їхніх нащадків;
в)    з особою, яка не досягла шлюбного віку, якій не було нада­но право на шлюб;
г)    з особою, яка визнана недієздатною;
д)    усі вказані шлюби є недійсними.*

4.       Особистою приватною власністю дружини/ чоловіка є:
а)    майно, набуте нею/ ним до шлюбу;*
б)    майно, набуте нею/ ним за час шлюбу, але на підставі дого­вору дарування або в порядку спадкування;
в)    майно, набуте нею, ним під час шлюбу за самостійно зароб­лені кошти;
г)    премії, нагороди, які вона, він одержали за особливі за­слуги;
д)    усе вказане майно є особистою приватною власністю.

5.       Шлюб розривається державним органом реєстрації актів ци­вільного стану за заявою одного із подружжя, якщо другий їз подружжя:
а)    визнаний померлим;
б)    визнаний обмежено дієздатним;
в)    засуджений за скоєння злочину до позбавлення волі на строк не менше ніж три роки;
г)    усі відповіді правильні.*

6.        Шлюбний договір не може регулювати:
а)    розподіл майна подружжя, набутого під час шлюбу;
б)    особисті відносини подружжя; *
в)    аліментні зобов’язання;
г)    шлюбний договір може регулювати усі вказані відносини.

7.       Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений одним із подружжя (два правильних варіанти відповіді):
а)    протягом вагітності дружини; *
б)    до досягення дитиною одного року; *
в)    протягом строку тяжкої хвороби дружини, чоловіка;
г)    усі відповіді правильні.

8.        Особа, позбавлена батьківських прав, має право:
а)    на побачення з дитиною з дозволу суду;
б)    на поновлення батьківських прав;
в)    на матеріальне утримання дитину;
г)    усі відповіді правильні. *

9.       Без згоди батьків усиновлення проводиться, якщо вони:
а)    інваліди;
б)    зловживають спиртними напоями;
в)    визнані обмежено дієздатними;
г)    усі відповіді правильні;
д)    жодна відповідь неправильна. *

10.    За загальним правилом аліменти на дитину присуджуються:
а)    від дня розлучення батьків;
б)    від дня пред’явлення позову про стягнення аліментів;*
в)    за 1 рік, який передував позову включно;

г)    за 3 роки, які передували позову включно.

Немає коментарів:

Дописати коментар