Уроки 9 клас

Юридична відповідальність

Мета: актуалізувавши знання, отримані учнями в дев’ятому класі, розглянути підстави, зміст і види юридичної відповідаль­ності; удосконалювати навички роботи з різними джерела­ми інформації, сприяти формуванню критичного мислен­ня школярів; у ході поглиблення отриманих раніше знань сприяти формуванню позитивної правосвідомості учнів че­рез усвідомлення філософського й правового змісту цього виду відповідальності.

Базові поняття і терміни: «відповідальність», «юридична відповідальність», «види юридичної відповідальності», «обставини, що виключають юридичну відповідальність»
Тип уроку: комбінований.

Обладнання урокупідручник, картки із завданням для роботи в групах, витяги із статей Конституції України, схеми, таблиці, картки з поняттями за темою, виставка юридичної літератури.

Хід уроку

 І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Індивідуальна  робота з комп*ютером:
Тести:

1.Яке поняття характеризується як точне, своєчасне і неухильне додержання встановлених правовими та іншими соціальними нормами правил поведінки в державному та суспільному житті?
А.Суспільний порядок.
Б.Дисципліна.
В. законність.
Г.Правомірна поведінка.

2.Які з перерахованих положень належать до спеціальних засобів гарантії законності?
А.Економічні.
Б.Політичні.
В.Організаційні.
Г.Ідеологічні.

3.Сукупність правових почуттів, емоцій, оцінок, що домінують у суспільстві та проявляються у суспільній думці,- це…….
А.Правосвідомість.
Б.Правова культура.
В.Правова ідеологія.
Г.Правова психологія.

4.Який елемент не відноситься до складу правопорушення?
А.Зміст правопорушення.
Б.Об*єкт правопорушення.
В. Суб*єкт правопорушення.
Г.Суб*єктивна сторона правопорушення.

5.Яке правопорушення не відноситься до проступків?
А.Адміністративне.
Б.Кримінальне.
В.Дисциплінарне.
Г. Цивільно-правове.

Відповіді: 1-Г,2-Б,3-А,4-А,5-Б.

Індивідуально біля дошки:
1. Порівняйте поняття, визначивши в них спільне й відмінне.
Поняття                                           Спільне                                            Відмінне
Злочин               
Адміністративний проступок       
        
2. Складіть схему «Склад правопорушення».

Фронтально:
1.Словничок: деліктоздатність , дієздатність, недієздатність, правоздатність,юридичний факт,злочин, проступок
2. Бесіда на повторення
1.      Яку поведінку називають правомірною?
2.      Що таке правопорушення?
3.      Що таке вина? Які види вини вам відомі?
4.      Коли і як особа відповідає за правопорушення?
Висновок:    кожний людський вчинок так чи інакше порушує інтереси інших людей, суспільства. Результат кожного нашого вчинку набуває певного значення для інших людей, а це завжди накладає відповідальність на особистість.

Словничок:Відповідальність — це покладений на когось або взятий на себе обов’язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ   
?    Проблемне питання:
Яку мету має юридична відповідальність?

Джерела:Конституція України, Кримінальний кодекс, Адміністративний кодекс, Цивільний кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс.

1. ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ.
Робота в групах
Картка №1

Завдання для роботи в групах:
Про який вид відповідальності йдеться Ознайомтесь із наведеними джерелами. Визначте, у якому значенні в кожному з них вживається слово «відповідальність».?
1)      Рекомендація №R(84)4 Комітету міністрів державам-членам [Ради Європи] Про батьківську відповідальність
... батьківська відповідальність є сукупністю обов’язків та прав, спрямованих на забезпечення морального і матеріального благополуччя дитини зокрема на піклування про неї, підтримання з нею особистих відносин та забезпечення її освіти, утримання, правове представництво та управління її власністю..

Картка№2
- Про який вид відповідальності йдеться?  Ознайомтесь із наведеними джерелами.
Визначте, у якому значенні в кожному з них вживається слово «відповідальність».  ?

2)      Аліна Сігда, керівник відділу PR компанії «Воля», відзначає: «Підчас дис кусії компанії показали різницю між благодійними проектами та таким комплексним поняттям, як корпоративна соціальна відповідальність, що; включає організаційне управління, розвиток персоналу, захист інтересів споживачів, соціальні інвестиції. Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) компанії «Воля» є практичним прикладом того, що КСВ — це стратегія ведення бізнесу».

Картка№3
- Про який вид відповідальності йдеться?  Ознайомтесь із наведеними джерелами.
Визначте, у якому значенні в кожному з них вживається слово «відповідальність».  ?

3)      Звернення Бюро Києво - Галицького Верховного Архієпископства УГКЦ із питань екології з приводу проблем, пов’язаних зі станом природного довкілля
День Творця — це дуже добра нагода згадати про християнську відповідальність за величні дари Божого створіння — природу. Це добра нагода пробудитися з летаргічного сну безвідповідальності, розплющити очі й побачити не тільки критичний стан довкілля, але також і свою співучасть та відповідальність за його руйнування. Це є добра нагода для своєрідного «екологічного навернення» та виявлення себе дітьми Божими, на яких нетерпляче очікує все створіння тобто очікує від нас, щоб ми ставилися до нього по божому, із любов’ю та піклуванням, а не як чужинці, безжальні хижаки та безрозсудні експлуататори.

Картка№4
- Про який вид відповідальності йдеться?  Ознайомтесь із наведеними джерелами.
Визначте, у якому значенні в кожному з них вживається слово «відповідальність».  ?

4) Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення в сфері містобудування»
Цей Закон встановлює відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ і організацій всіх форм власності за правопорушення в сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об’єктів архітектури, додержанням суб’єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації , місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на захист державою прав споживачів будівельної продукції.

Розповідь учителя
Відповідальність умовно можна поділити на внутрішню та зовнішню.
Внутрішня відповідальність виражає спроможність особистості усвідомлювати наслідки своїх вчинків, діяти відповідно до цих усвідомлень, керуючись нормами моралі.(Моральна відповідальність)
Внутрішня відповідальність означає спроможність правильно зрозуміти потреби інших людей як свої особисті. Людина тоді поводиться відповідально і стосовно інших, коли поважає в них особистість. Бути відповідальними означає, що людина вміє керувати своєю поведінкою. Іншими словами, внутрішня відповідальність — це наша совість.

*Зовнішня відповідальність дії проявляються у вигляді санкцій суспільства на дії особистості. У цьому випадку йдеться про соціальну відповідальність. Карл Маркс визначав відповідальність як засіб самозахисту суспільства проти порушення умов його існування.
Сутність соціальної відповідальності полягає в обов’язку індивіда виконувати вимоги, що висувають до нього суспільство, держава, інші індивіди. У суспільстві діють різні форми соціальної відповідальності: моральна, політична, організаційна, суспільна, партійна, юридична тощо.

 2. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ПІДСТАВИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ;
ОБСТАВИНИ, ЩО її ВИКЛЮЧАЮТЬ.
Розповідь учителя
-         Юридична відповідальність є однією з форм соціальної відповідальності. Саме існування права як регулятора суспільних відносин обумовлене необхідністю підтримувати порядок у суспільстві, попереджаючи будь-які відхилення від встановлених правил поведінки.
-

І група:   Цілі юридичної відповідальності:
По-перше, покарання повинне захистити права й інтереси людей, суспільства від нових посягань. Це так звана охоронна функція.
По-друге, покарання має змінити погляди, свідомість правопорушника, виховати його — виховна функція.
 По-третє, покарання повинне застерегти від правопорушення людей, які мають намір вчинити протиправні дії,— запобіжна функція.
-По-четверте, компенсація тій стороні, що потерпіла від вчинення правопорушення.

ІІ група  : Основні принципи притягнення громадян до відповідальності закріплені в Конституції України:
-відповідальність за діяння, а не за намір, думку;
-законність;
-обгрунтованість;
-доцільність;
-невідворотність;
-справедливість;
-гуманість;
• закон не має зворотної сили (притягнути людину до відповідальності можна лише на підставі закону, який діяв на час скоєння правопорушення);
•        за одне й те саме правопорушення особа може бути притягнута до відпо- відальності одного виду лише один раз;
•        особа не несе відповідальності за відмову від виконання явно злочинного наказу;
•        не несе відповідальності громадянин, який відмовився давати свідчення проти членів своєї сім’ї чи близьких родичів.

ІІІ група:    Підставою для юридичної відповідальності є правопорушення за наявності всіх його елементів:
- об’єкта,
- об’єктивної сторони,
- суб’єкта
- суб’єктивної сторони.
 Притягнути людину до юридичної відповідальності можна за таких підстав:
•        наявність правової норми, що охороняє суспільні відносини, на які посягає діяння;
•        юридичний факт – скоєння самого правопорушення;
•        наявність відповідного правозастосовного акта, що набрав чинності та юридичної сили.

ІV група:   Ознаками юридичної відповідальності є те, що вона:
•        спирається на державний примус у формі караючих та правовідновлюючих засобів;
•        проявляється в обов’язку особи терпіти певні негаразди, втрату певних благ особистого та майнового характеру за вчинене нею правопорушення;
•        настає тільки за вже скоєні або скоювані правопорушення за наявності» складу правопорушення;
•        здійснюється в суворій відповідності до норм права при дотриманні пев- ного процедурно-процесуального порядку, установленого законом.

Словничок: Юридична відповідальність — це наслідок правопорушення, реакція держави на протиправні дії громадян.
 Відповідно до скоєного правопорушення розрізняють кілька видів юридичної відповідальності. Притягнення правопорушника до юридичної відповідальності несе в собі не тільки каральну, а й запобіжну, виховну та охоронну функції.

V група: причини, що виключають юридичну відповідальність
Проте за певних обставин, навіть коли вчинено дії, що мають ознаки пра- вопорушення, особу, яка його вчинила, не буде притягнуто до юридичної від-повідальності.
Положення про необхідну оборону та крайню необхідність як обставини, що виключають юридичну відповідальність, містяться в Кодексі України про адміністративні правопорушення, у Цивільному кодексі України, але найбільш розвинуті відповідні правові інститути в кримінальному законодавстві. У Кримінальному кодексі України подано перелік обставин, що виключають злочинність діянь і ознаки, за якими слід відмежовувати ці діяння від злочинів.

До таких обставин належать:
-         необхідна оборона,
-         уявна оборона,
-         затримання особи, яка вчинила злочин,
-          крайня необхідність,
-         фізичний або психічний примус,
-         виконання наказу або розпорядження,
-         діяння, пов’язане з ризиком,
-          виконання спеціального завдання з попередження або розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту від суспільно небезпечного посягання.
Закон передбачає, що при цьому може бути заподіяна шкода тому, хто посягає на права та інтереси особи або держави, що охороняються. Але ця шкода не може перевищувати меж оборони, необхідної і достатньої для негайного відвернення або припинення посягання.
- Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів або предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення в житло або інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
--Не є злочином заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі або правам цієї людини або інших осіб, що охороняються законом, а також суспільним інтересам або інтересам держави, якщо цю небезпеку в цій обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.
- Крайня необхідність — це випадок зіткнення двох інтересів, які рівною мірою охороняються законом, і за якої заради збереження більш важливого Інтересу, заподіюється шкода меншому інтересу. Наприклад, при вчиненні дорожньо-транспортної пригоди виникла обставина, коли необхідно швидко доставити до лікарні особу, яка отримала травму. Водій транспортного засобу, порушуючи правила дорожнього руху, доставляє травмовану особу до лікарні , де їй надається необхідна медична допомога. Фактично в діях водія є склад адміністративного правопорушення, пов’язаний із порушенням правил дорожнього руху, але шкода, яку він заподіяв, рятуючи здоров’я та життя особи, не могла бути усунута іншими засобами. Заподіяна шкода — порушення правил дорожнього руху є менш значною, ніж відвернута — шкода здоров’ю та життю особи.
Крайня необхідність через її правомірність та відсутність складу правопорушення виключає кримінальну, адміністративну, але не виключає цивільно-правову відповідальність.
Не підлягає юридичній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної х пороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

- Який же висновок можна зробити?

Висновок: Згідно з Конституцією України кожний має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань, тому необхідна оборона, уявна оборона, затримання особи, що вчинила злочин, крайня необхідність, фізичний або психічний примус інші визначені законодавством обставини визнані законом такими, що виключають юридичну відповідальність.

3. ВИДИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ:
ПОНЯТТЯ, ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА.
Індивідуальна робота з підручником 
Технологія критичного читання
Учні знайомляться з відповідним пунктом параграфа підручника, роблячи позначки олівцем на полях:
«+» — те, що добре відомо;
«-» — нова інформація;
«!» — найважливіша думка;
«?» — положення, які треба додатково дослідити.
- На індивідуальну роботу відводиться 5—7 хвилин.

Фронтальна бесіда
1. Що вам було в тексті добре відоме?
- Що для вас було новим?
- Що найбильше зацікавило?
- Які,на вашу думку, положення є найважливішими в тексті?
- Які запитання виникли у вас до змісту тексту?

*Розповідь учня
Той або інший вид правопорушення тягне за собою різні види юридичної відповідальності, а саме:
-  Кримінальну -за скоєння злочинів;
- Цивільно-правову -за порушення норм цивільного права;
- Адміністративну - за скоєння адміністративних порушень;
- Дисциплінарну - за порушення трудової, навчальної, службової дисципліни;
- Матеріальну - за матеріальну шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов*язків;
- Конституційну - за порушення Конституції або конституційного законодавства;
Кримінально-процесуальна відповідальність- настає в разі порушення встановлених норм кримінального процесу ( заміна підписки про невиїзд на взяття під варту)
-  Міжнародно - правову- за порушення норм міжнародного права.
Найсуворішим видом галузевої юридичної відповідальності є кримінальна відповідальність. Вона настає тільки внаслідок скоєння злочину-суспільно небезпечного діяння, склад якого передбаченний в кримінальному законі. За менш небезпечні правопорушення (проступки) кримінальна відповідальність не настає.  Із-поміж інших видів юридичної відповідальності на особливу увагу заслуговує конституційна відповідальність. Її специфіка обумовлюється особливим місцем і роллю конституційного права в системі права. Воно регулює найважливіщі для держави відносини по формуванню органів держави і здійсненню державної влади, загальні засади з державного і суспільного ладу. Ці відносини істотно впливають на всі інші суспільні відносини - політичні, економічні, культурні, ідеологічні тощо. Отже, однією з особливостей конституційної відповідальності є її політичний характер. Виступаючи як засіб забезпечення норм права, закріплених у Конституції та законах, прийнятих на її основі, конституційна відповідальність може втілюватися як безпосередньо в цих правовідносинах (наприклад, розпуск парламенту), так і через норми інших галузей права - адміністративного, кримінального та цивільного.

4)Засади юридичної відповідальності особи
Робота з документом:
-         прочитайте та назвіть основи юридичної відповідальності в Україні.
Конституція України визначає основи юридичної відповідальності особи:
-відповідальність за порушення має базуватися винятково на законі,при цьому якщо закони пом*якшують або скасовують відповідальність особи, вони мають зворотну силу (ст.58);

- забезпечення права на захист від обвинувачення , що забезпечується діяльністю адвокатури(ст.59,63);

- заборона притягати двічі до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення(ст.61);

- індивідуальний характер юридичної відповідальності особи(ст.61);

- презумція невинуватості, що означає , що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню,доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду,ніхто не зобов*язаний доводити свою невинуватість у вчинені злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь(ст.62);

- відсутність відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім*ї та близьких родичів, коло яких визначається законом.

ІV Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок
?1)Відповідь на проблемне запитання:
Яка мета юридичної відповідальності?

2)Установити відповідність:
1.Необхідна самооборона     
А.Під час затримання громадянина П., якого застали при вчинені грабежу, працівник міліції Д. Завдав йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості через те,що П. чинив фізичний опір та погрожував застосуванням зброї.
2.Уявна оборона                               
  Б.Касир банку, якому грабіжник погрожував пістолетом, віддав останньому гроші на його вимогу.
3.Фізичний ,або психічний
примус.                                            
В.Водій вантажівки з метою уникнення зіткнення з маршрутним таксі, спрямував свій автомобіль на зустрічну смугу і зіткнувся з іншою вантажівкою. Унаслідок зіткнення водій зустрічної вантажівки отримав тілесні ушкодження.
4.Затримання особи,
яка вчинила злочин
 Г.Під час затримання особи, яка вчинила злочин, працівник міліції
В., побачивши, що затримуваний потягнувся до кишені та, маючи оперативну інформацію про те, що той може бути озброєний, вистрілив . Злочинець був доставлений у лікарню в тяжкому стані, зброї при ньому не знайшли.

Д.Охоронець крамниці, побачивши, що до неї вдерся грабіжник, затримав його, завдавши йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості.


Відповіді:1-Д,2-Г,3-Б,4-А.

3)До якого виду юридичної відповідальності відносяться дані правопорушення:
- управління мотоциклом у нетверезому стані;

-         явка працівника на роботу у нетверезому стані;
-         крадіжка гаманця у пасажира електрички;
-         пошкодження учнем підручника, отриманого в бібліотеці школи.

4)Закінч прислів*я:
- Не знання законів  (не звільняє від відповідальності).
- Що посієш-те ( те й пожнеш).
-З ким поведешся -(того й наберешся).
- Вовк линяє а натури(не міняє).
- Чуже добо (на користь не піде)
- Своя сорочка (ближча до тіла).
- Не спійманий -(не вор).
- Закон суворий,(але закон).
- Суд не справедливий коли суддя(брехливий).

V.  Рефлексія
1)Що нового дізналися на уроці?
2)Чи знадобляться  ці знання в повсякденному житті?
3)Де можна застосувати отримані знання?
Домашнє завдання:
- Опрацювати текст підручника - параграф 13;
- Відповідати на питання с.143-144.
- Підібрати приклади із ЗМІ по вивченій темі.


Поняття і загальна характеристика права
Мета уроку: охарактеризувати поняття та функції права; види соціальних норм
-        пояснювати  поняття «соціальні норми», «правові акти», «нормативні акти»,
-        «нормативні договори»,«підзаконні акти», «декрети», «правові прецеденти», «правові звичаї»;
-        називати види:
•        соціальних норм,
•        функцій права,
•        джерел та форм права;
-        охарактеризувати зміст принципу верховенства законів;
-аналізувати відмінність між правовими і морально-етичними нормами, між правом і звичаєм, між релігійними і корпоративними нормами
 Обладнання:
схеми і таблиці, передбачені конспектом уроку.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування знань, умінь, навичок.

                                    
                                      Хід уроку:
І.Організація класу
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1.      Соціальні норми.
* Словничок:
Соціальні норми - це правила поведінки, що регулюють відносини між людьми і спрямовують їхню діяльність у спільних інтересах.
Заповнення першої колонки таблиці» Види соціальних норм.»
·         Робота з підручником:
·        Прочитати  текст  підручника , заповнити другу і третю колонки таблиці «Соціальні норми»:

Види соціальних норми     Спосіб запровадження          Як і хто підтримує
Норми моралі             
Звичаї, традиції          
Релігійні норми           
Норми права               
*Вибіркова перевірка заповнення таблиці.

2.      Поняття та функції права.
Запитання:
-        Пригадайте визначення права та його ознаки, про які ви дізналися в 9 класі.
В 9 класі ви ознайомилися з поняттям «право» та визначили його основні ознаки. Спробуємо з'ясувати, для чого потрібне право, які завдання виконують його норми.
Основні завдання, які виконує право, напрями впливу права на суспільні відносини називають функціями права. Функції права поділяють на загальносоціальні та спеціальні (юридичні).
·        Робота з таблицею:
Функції права
Загальносоціальні                    Спеціальні (юридичні)
-     політична
-      економічна
-      виховна
-      ідеологічна                  регулятивна
-      правоохоронна
·        Завдання учням:
-Спираючись на приклади запропоновані в підручнику щодо функцій права, продумайте та запропонуйте свої.

3.      Право і мораль.
Бесіда:
-        хлопець поступився місцем бабусі в трамваї;
-        власник автомобіля сплачує податки за свій транспортний засіб;
-        член партії сплачує членські внески;
-        працівник завчасно подав заяву про звільнення з роботи.
1.      Чому люди діяли саме таким чином? Як назвати норми, які регулюють  поведінку цих осіб?
2.      Що спільного в усіх цих випадках?

·        Завдання:
-        Спираючись на визначення поняття «право», сформулюйте його головні ознаки.
-        Порівняйте поняття «право» та «мораль» і складіть порівняльну таблицю:
Право і мораль
Порівняння                 Спільне                                        Відмінне
Право                 
Мораль              
- Називати спільні та відмінні ознаки
4. Джерела ( форми ) права.
* Пояснення вчителя:
Як відомо, право — це система норм. Постає слушне запитання: як з'являються і як закріплюються правові норми? Способи, форми вираження і закріплення правових норм називають джерелами (формами) права.
ІV. Закріплення вивченого
-         Назвіть відмінності між правовими та морально-етичними нормами
Домашнє завдання:
- § 5, стор. (заповнити таблицю видів соціальних норм).
-Вивчити поняття


Виникнення держави
Мета уроку: пояснити учням особливості навчального курсу «Правознавство»
Формувати зацікавленість учнів у вивченні курсу;
Ознайомити учнів з підручником та його структурою;
Дати учням уявлення про теорії походження держави та відмінності державного та додержавного періодів існування людського суспільства.
Обладнання уроку
схеми і таблиці, передбачені конспектом уроку.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування знань, умінь, навичок.
                                         Хід уроку:

 І. Організація класу
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
                                        
1. Порівняльна характеристика понять «країна», «суспільство», «держава».
Бесіда:
-      Використовуючи свої знання з історії та географії, з’ясуйте основні ознаки понять «країна» , «держава», «суспільство».
 Робота із схемою:
Види суспільних відносин
Суспільні відносини
?                         ?                   ?                   ?

?
- Схему заповнити  у ході бесіди:
-      В яких сферах виникають відносини між членами суспільства?
-      Наведіть приклади суспільних відносин, які належать до кожного із зазначених видів.
2. Поняття і види суспільних відносин та особливості їх впорядкування у додержавний період
 Бесід (результати спільної  роботи фіксуються у таблиці):
-      Назвіть найдавніший етап  в розвитку людства?
-      Визначте особливості первісного суспільства?
       Особливості суспільних відносин у додержавний період
Організація  первісного суспільства:
Особливості суспільних відносин:
-       колективи:  людське стадо – рід – плем’я;
-       організація влади: вождь;  рада                      старійшин
-       найважливіші проблеми розв’язува-лися   на загальних збори членів племені;
       
-       влада базується на сімейному  та родинному    авторитеті;
-       відсутність апарату примусу;
-       майно – спільна власність колективу;
-       суспільні норми – економічні потреби суспільства; тривалий процес формування і передача від покоління до покоління
Висновок: Життя людей протягом найдавніших часів істотно змінювалося. Стосунки між ними ускладнювалися, що призвело до появи держави:
-перехід до сусідської громади,
-поява нерівності, соціальної неоднорідності,
-необхідність появи примусу і насильства----------- поява держави.

                
3. Теорії виникнення держави.
Розповідь: суперечки учених щодо причин появи держави призвели до появи різних теорій виникнення держави.
На дошці таблиця:
                                    Теорії виникнення держави
/                               /                         /                        \                              \
теологічна  патріархальна  договірна   насильницька    психологічна
                     /
       соціально-економічна


   Робота в групах:

-       Встановіть відповідність назви теорії походження держави з її суттю, використовуючи матеріал вказаного підручника ( ст. 8) та завдання:                                                                  
Група 1.
 Держава утворилася із сім’ї, стала результатом її розростання. Державна влада, на думку прихильників цієї теорії, є продовженням батьківської влади. Теорія була сформульована грецьким філософом Аристотелем.
Група 2.
 Поява держави – суспільний договір, що став результатом розумної волі  народу,  на підставі якого відбулося добровільне об’єднання людей для кращого забезпечення свободи та взаємних інтересів. Сформульована у
ХVІІІ ст. просвітителями (Т. Гоббс. Ж – Ж. Руссо).
Група 3.
 Теорія виникла у середині ХІХ ст. Представлена Л. Петражицьким. Суть цієї теорії полягає в утвердженні психологічної потреби людини жити в рамках організованої спільноти, у почутті необхідності колективної взаємодії.
Група 4.
 Прихильники цієї теорії вважають, що джерелом державної влади , як і всього сущого на Землі, є воля вищої сили – Бога. Широковідомим є вчення Фоми Аквінського, який стверджував, що процес виникнення і розвитку держави аналогічний до процесу створення світу Богом.
Група 5.
 Представники цієї теорії ( К. Каутський, Е. Дюрінг), вважали, що держава виникає в результаті насильства, завоювання.
Група 6.
Теорія виходить з того, що держава виникла насамперед з економічних причин: поділ праці, поява приватної власності, подальший розпад суспільства на класи. Держава замінила родоплемінну організацію влади. Основні положення цієї теорії сформульовані у працях К. Маркса та Ф. Енгельса.

   4. Історичні типи держави і права: поняття і загальна характеристика.
Бесіда:
-      Спираючись на свої знання з історії, пригадайте, як змінювалися держави на різних етапах розвитку людства?
Розповідь.
 Враховуючи зміни, які відбувалися у державах на різних етапах історичного розвитку, дослідники виокремлюють певні історичні типи держав.
Словничок.
Опрацювати текст підручника (стор. 9) і з’ясувати суть поняття  «історичний тип держави».
Робота  в групах.
Читаючи текст підручника (стор. 9 – 10), виписати ознаки відповідних історичних типів держави:
Група 1. Ознаки рабовласницької держави.
Група 2. Ознаки феодальної держави.
Група 3. Ознаки буржуазної держави.
Група 4. Ознаки соціалістичної держави.
Група 5. Ознаки  держави соціальної демократії.
Заповнюється таблиця
Характеристика історичних типів держави.
                                        Історичні типи держави:
рабовласницька
феодальна
буржуазна
соціалістична
держава соціальної демократії
-       диктатура панівного класу;   
-       безправність рабів;
-       різні за формою держави: монархії, республіки, імперії
-       закріплення права феодаль-ної власності на землі;
-       залежність се-лян від феода-лів;
-       найпоширеніша   форма правлін-ня – монархія;
-       виникнення представниць-ких органів;
-       великий вплив релігійних норм
-       закріплення рівності громадян, непорушність прав людини;
-       недоторканість   і захист права власності;
-       поява системи поділу влади;
-       збереження майнового цензу;
-       монархічна форма правління;
-       державна влас-ність на засоби виробництва;
-       потужна систе-ма соціальних гарантій з боку держави;
-       декларативність   засад рівності та демократиз-му
-       високий рівень розвитку техніки, що забезпечує потреби людей;
-       створення розвиненої системи соціальних гарантій

Домашнє завдання:
§1, завдання № 6 – 7 стор
 Вивчити поняття


Правопорушення
Мета уроку: охарактеризувати суть правопорушення;
пояснювати поняття «правопорушення»;
називати види та складові правопорушень;
наводити власні приклади правопорушень.
Обладнання уроку:
схеми і таблиці, передбачені конспектом уроку; юридичні задачі
Тип уроку: вивчення нового матеріалу, формування знань, умінь, навичок.

                                   Хід уроку
І.Організація класу
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Поняття та ознаки правопорушень.
* Розповідь вчителя
Поведінка людини може або узгоджуватися з положеннями чинного законодавства, або порушувати його. У першому випадку перед нами правомірна поведінка, у другому — правопорушення.
*Складання схеми:
                    ОЗНАКИ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Протиправність,діяння порушує                      Суспільна небезпека
 норми права, порушує заборони
                                       \                                       /
                                              Ознаки правопорушення
                                         /                                          \
Винність, психічне ставлення особи                  Карність, відповідальність за
діяння,                                   передбачене законом
до своїх дій, умисел чи необережність.
-         На основі матеріалу схеми формується поняття правопорушення, яке записується під схемою в зошиті.
* Словничок: правопорушення — ця дія або бездіяльність, якими порушуються норми права; це винна поведінка деліктоздатної особи, яка суперечить нормам права, заподіює шкоду іншим особам чи суспільству і має наслідком юридичну відповідальність
- Вина — психічне ставлення особи до вчиненого правопорушення та його наслідків.
- Умисел — одна з форм вини, що полягає в усвідомленні правопорушником протиправного характеру та наслідків свого діяння та у бажанні або свідомому допущенні їх виникнення.
- Необережність — правопорушник не усвідомлював наслідків діяння. Хоча мусів би це зробити.   Приклад умислу : зловмисник наніс удар палицею по голові потерпілого, попередньо вибравши з двох наявних(палиць) важчу. Приклад необережності: водій  не вибрав безпечної дистанції при русі в потоці машин, в результаті різкого гальмування пошкодив автомобіль, який рухався попереду.
Соціальна суть правопорушення (провини або злочину) полягає у спричиненні шкоди особистим, груповим або загальносоціальним інтересам, які юридичне захищені державою.
2. Складові правопорушення
*Розповідь вчителя
Правопорушення має чотири складових частини:
•        суб’єкт, правопорушення;
•        об’єкт правопорушення;
•        суб’єктивна сторона правопорушення;
•        об’єктивна сторона правопорушення
·        Робота з підручником:
-        Опрацювати текст підручника і заповнити порожні сегменти схеми,:
                       СКЛАДОВІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
1.Об*єкт правопорушення-?               2.?-деліктоздатна юридична
                                                                     чи фізична особа.
                                         Складові правопорушення
3.?- зовнішній прояв                                    4.Суб*єктивна сторона-?
* Перевірка результатів роботи учнів та їх корекція.
3. Види правопорушень
* Розповідь вчителя про види правопорушень
*Записати в зошит
Види правопорушень:
1.      дисциплінарні — порушення навчальної або виробничої дисципліни, внутрішнього розпорядку підприємства, організації, установи;
2.      майнові (цивільно-правові) — нанесення матеріального збитку, порушення інших майнових або особистих немайнових прав і інтересів людей, які захищені законом;
3.      адміністративні — порушення правопорядку в громадських місцях, порядку управління всіма сторонами суспільного життя, що передбачені законодавством про адміністративні правопорушення;
4.      кримінальні – злочини — це суспільна небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину, за яке передбачено кримінальне покарання.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
·        Вирішенням  правових задач.
Учні об’єднуються в п’ять груп, кожна група розв’язує правову задачу використовуючи схеми , складені під час уроку, матеріал конспекту та підручника:
Група 1. Укажіть склад та вид правопорушення: Громадянин П. під час бійки завдав громадянину Д. легких тілесних ушкоджень.
Група 2. Укажіть склад та вид правопорушення:  Керівництво підприємства протягом трьох місяців не сплачувало робітникам заробітну платню.
Група 3. Укажіть склад та вид правопорушення: Студенти одного з навчальних закладів вирішили провести несанкціонований мітинг.
Група 4. Укажіть склад та вид правопорушення: 16-річні підлітки спробували вживати спиртні напої під час шкільної дискотеки.
Група 5. Укажіть склад та вид правопорушення: Учні, намагаючись зірвати контрольну роботу, зателефонували до школи і повідомили, що школа замінована.
Домашнє завдання:§ 9-10 (п. 4); самостійно скласти таблицю або схему «Види правопорушень»; знайти повідомлення в  засобах масової інформації про різні правопорушення та визначити їх вид, форму вини, склад правопорушення

Вивчення нового матеріалу

Закон України"Про захист прав споживачів."

Розділ II
ПРАВА СПОЖИВАЧІВ ТА ЇХ ЗАХИСТ
Стаття 4. Права та обов'язки споживачів
1. Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
1) захист своїх прав державою;
2) належну якість продукції та обслуговування;
3) безпеку продукції;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
{Пункт 5 частини першої статті 4 в редакції Закону № 3390-VI від 19.05.2011}
6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав;
{Пункт 6 частини першої статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5463-VI від 16.10.2012}
7) об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).
2. Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів.
3. Споживачі зобов'язані:
1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;
2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;
3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;
4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.

Стаття 8. Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості
1. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
2. Стосовно непродовольчих товарів, що перебували у використанні та були реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені у частині першій цієї статті, задовольняються за згодою продавця.
Згідно з цією частиною задовольняються вимоги споживача щодо товарів, гарантійний строк на які не закінчився.
3. Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред'являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Закріплення вивченого матеріалу
Розв 'язання ситуації:
 1. Громадянка Петрова А.Т. купила в спеціалізованому магазині копчену рибу, яка була упакована в поліетиленову вакуумну упако-вку. На упаковці була приклеєна етикетка, на якій вказана вага ри-бини - 370 грм. Взявши товар до рук, громадянка засумнівалася в правдивості ваги (риба здалася їй занадто легкою), і вона попросила продавця магазину зважити рибу на вагах. Продавець відмовив їй. Чи правий був продавець в даній ситуації? Обґрунтуйте права спо-живача.
Згідно зі Ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів" п.4 споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, мі-ри, ваги та ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються (замов-ляються), демонстрацію безпечного та правильного їх використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) у цих випадках зо-бов'язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, докуме-нти про якість, безпеку, ціну товарів (робіт, послуг). Тому продавець був зобов'язаний зважити рибу громадянці за її проханням.

2.         Купуючи в магазині "Продтовари" цілий ряд харчових продук-
тів: цукор (1 кг), молоко (1 пачка), хліб (1 шт), майонез (1 пачка),
громадянин Малко В.А. дав купюру 10 грн. Йому повинні були да-
ти залишок 1,99 грн. Але продавець сказав, що у нього немає здачі і
на залишок дав 2 упаковки сірників покупцеві. Чи порушені в даній
ситуації права споживача? Чи мав право продавець так вчиняти?
Розв 'язання ситуацїї: Згідно зі ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів" п.2 забороняється примушувати споживача придбавати товари і послу-ги неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Тому дії продавця є неправомірними і споживач мав право не погодитися забирати сірники, а вимагати повернення залишку.

3.         Громадянка Синько О.Л. купила в магазині "ТОРА" 20 січня
зимові чоботи. Через десять днів вона прийшла до магазину з про-
ханням обміняти їх на нові, мотивуючи своє прохання тим, що ні-
би-то її чоботи виявилися неякісними (верх чобіт був дуже погну-
тим, підошва відклеїлася з двох боків і на одному чоботі зіпсовані
кнопки). Працівників магазину здивував такий вигляд чобіт (адже
пройшло лише 10 днів з моменту купівлі) і було вирішено провести
експертизу взуття. В результаті експертизи було виявлено спеціалі-
стами, що дефекти взуття виникли внаслідок порушення правил
експлуатації взуття. Які дії продавця в цьому випадку? Яку відпові-
дальність несе споживач?
Розв 'язання ситуацїї: Згідно зі Ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів" п.4 якщо в результаті експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі товару (роботи, послуги) споживачеві внаслідок по-рушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов’язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Тому Громадянка Синько О.Л. має оплати-ти всі витрати, що пов‘язані з експертизою взуття.

4.         Купуючи в магазині крем для обличчя, громадянка Власенко
А.Б. зупинила свій вибір на кремі "Люкс", який вона завжди купу-
вала і який підходив їй за типом її шкіри. Взявши до рук крем, вона
побачила, що термін його придатності минув два дні назад, але
гроші за крем вже заплатила. Вона попросила повернути їй сплаче-ні гроші. Але продавець відмовив їй, сказавши, що вона може лише обміняти цей крем на інший, мотивуючи своє рішення тим, що тер-мін придатності минув зовсім недавно. Які права споживача пору-шені в даному випадку і яку відповідальність може понести прода-вець?
Розв 'язання ситуації: Згідно зі Ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів" п.2 забороняється примушувати споживача придбавати товари і послу-ги неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Тобто крем, термін придатності якого минув, є товаром неналежної якос-ті, і продавець не має права примушувати покупця його купити, a повинен задовольнити його вимогу щодо повернення грошей. За порушення правил торговельного обслуговування та реалізації то-варів, термін придатності яких минув, продавець несе відповідаль-ність у розмірі 200% вартості залишку одержаної для реалізації партії товару (Ст.23), але не менше rf яти неоподаткованих мініму-мів доходів громадян.

5. Зайшовши на обід в їдальню "Українські страви”, громадянин замовив собі: борщ (1 порція), пельмені (1 порція - 13 штук), чай та дві булочки з повидлом. Коли він оплатив своє замовлення і забрав його до свого столика, то побачив, що замість 13 шт. пельменів порція містила 8 шт., а замість двох замовлених їм булочок з пови-длом, йому принесли одну з повидлом, а одну з кокосовою струж-кою. Громадянин пред'явив до каси претензію, але ніякої реакції працівник йдальні не проявив. Прокоментуйте, які права споживача порушено і яку відповідальність несе продавець?
Розв 'язання ситуації:

Згідно зі Ст.17 Закону України "Про захист прав споживачів" п.2 споживач має право на вільний вибір товарів і послуг та забороня-ється примушувати споживача придбавати товари і послуги нена-лежної якості або непотрібного йому асортименту. Тому громадя-нин має право вимагати замінити булочку з маком на ту, яку він замовив (тобто з повидлом), а також відповідної кількості пельме-нів в порції (тобто 13 штук, як це написано в меню). Отже, в разі порушення прав споживача на підприємствах громадського харчу-вання, продавець несе відповідальність, встановлену законодавст-вом (Ст.17 п.5).

Закінч речення
Прислів*я до теми
- Береженого й ...
- Сім раз відміряй ...
- Не знаючи броду...
- За наше жито та...
- Язик без кісток: ...
- Мудрим ніхто не вродився ...
- За праве діло ...
- Людей питай ...
- Продавцеві потрібен язик ...

 Ситуації: Цивільно-правові угоди.
1. Родичі подарували молодим на весілля автомобіль. (Письмова нотаріальна)
2. Пасажир здав речі до вокзальної камери схову. (Усна)
3. Школярка позичила в однокласниці одну гривню. (усна)
4. Школярка позичила в однокласниці зошит. (усна)
5. Жінка вибрала товар у продуктовому магазині та оплачує його в касі. (усна)
6. Юнак позичив 500 гривень у свого колеги по роботі. (письмова проста)
7. Студент домовився з товаришем про обмін свого велосипеда на музичний центр. (письмова проста)
8. Жінка здає в найм квартиру молодому подружжю. (письмова)
9. Співак застрахував свій голос. (письмова)
10. Працівник доручає колезі отримати свою зарплату. (письмова проста)

11. Молодий бізнесмен купив собі квартиру. (письмова нота
Спадщина
Перевірка  домашнього завдання

І)
Ситуації: Цивільно-правові угоди.
1. Родичі подарували молодим на весілля автомобіль. (Письмова нотаріальна)
2. Пасажир здав речі до вокзальної камери схову. (Усна)
3. Школярка позичила в однокласниці одну гривню. (усна)
4. Школярка позичила в однокласниці зошит. (усна)
5. Жінка вибрала товар у продуктовому магазині та оплачує його в касі. (усна)
6. Юнак позичив 500 гривень у свого колеги по роботі. (письмова проста)
7. Студент домовився з товаришем про обмін свого велосипеда на музичний центр. (письмова проста)
8. Жінка здає в найм квартиру молодому подружжю. (письмова)
9. Співак застрахував свій голос. (письмова)
10. Працівник доручає колезі отримати свою зарплату. (письмова проста)

11. Молодий бізнесмен купив собі квартиру. (письмова нотаріальна)

ІІ)
Завдання
Чи буде нести цивільну відповідальність і в якому обсязі:
а)  13-річний Сергій, який пошкодив куртку однокласника;
б)  15-річний Андрій, який на уроці фізкультури розірвав футболку однокласника;
в)  14-річний Вадим, який під час гри в футбол у дворі пошкодив м’яч, що належав сусідському хлопцю;
г)  16-річний Максим, який по дорозі на роботу пошкодив машину, що належала сусіду?

ІІІ)
Робота за індивідуальними картками
1-а картка
Визначте предмет договору:
а)  купівлі-продажу ст. 656 Цивільного кодексу України;
б)  договору підряду ст. 837 Цивільного кодексу України;
в)  договору доручення ст. 000 Цивільного кодексу України;
г)  договору зберігання ст. 936 Цивільного кодексу України;
д)  договору ренти ст.73 Цивільного кодексу України.

2-а картка
Проаналізуйте правову природу та види строків у договорах купівлі-продажу (гарантійні строки, строки придатності, строки служби, претензійні строки, строки оперативного захисту, позовна давність).
Згідно з оголошенням в газеті «Реклама для всіх» громадянин М. прийшов до громадянина Р., щоб купити у нього набір кухонних меблів. Оглянувши комплект та узгодивши ціну, сторони домовилися, що М. приїде через два дні за меблями власним транспортом і  здійснить остаточний розрахунок. Як завдаток М. залишив 1000 грн. З’явившись через два дні за меблями, М. виявив, що Р. продав їх іншій особі за більш вигідною ціною. М. зажадав відшкодування збитків (витрати на автотранспорт), повернення 1000 грн. завдатку і компенсацію моральної шкоди.
Розв’яжіть спір. З якого моменту договір купівлі-продажу вважається укладеним?

3-а картка
Громадяни К. і Б. уклали договір купівлі-продажу житлового будинку і посвідчили його у нотаріуса. Після розрахунку з Б. К. оселився в будинку разом із сім’єю. Через деякий час дружина Б. заявила вимогу до суду про визнання договору недійсним. Під час судового засідання було встановлено, що під час укладання договору була порушена вимога ст. 65 Сімейного кодексу України про необхідність згоди іншого подружжя на відчуження нерухомого майна.
Проаналізуйте ситуацію і вирішіть справу.

4-а картка
Громадянка Т. звернулася з позовом до громадянки О. про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Позивачка посилалася на те, що при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу 2 січня 2004 р. громадянин К., що діяв на підставі її довіреності, продав квартиру О. без згоди К. за заниженою ціною. Через цю обставину позивачка просила визнати договір купівлі-продажу недійсним. У зустрічному позові О. просила виселити Т. з належної їй по праву власності квартири. Під час судового засідання було встановлено, що «між представником позивачки — К. та покупцем О. укладена злочинна угода, що передбачала продаж квартири за відсутності згоди на те її власника та за явно
заниженою (у 0 разів) ціною».
Розв’яжіть справу.

Вивчення нового матеріалу

Робота з правовими документами
Цивільний Кодекс
Ст. 1247. Загальні вимоги до форми заповіту.
1.  Заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання.
2.  Заповіт повинен бути підписаний заповідачем особисто.
3.  Заповіт повинен бути засвідчений нотаріусом або іншими службовими особами.

 Ст. 534 Цивільного кодексу (ЦК) кожен громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам, як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Ст. 544 Цивільного кодексу вправі в будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.
визначені 

Ст. 564 Цивільного кодексу: вкладник може залишити банківській установі заповідальне розпорядження щодо належного йому вкладу. У цьому випадку після смерті вкладника вклад видається вказаним ним особам без оформлення свідоцтва про право на спадщину.
Якщо вкладник не зробив банківській установі такого розпорядження, то в разі смерті вкладника його вклад переходить до спадкоємців на загальних підставах.

ст.  535  Цивільного  кодексуЗокрема, неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі)  й  утриманці  померлого  успадковують,  незалежно  від змісту  заповіту,  не  менше  двох  третин  частки,  яка  б  належала кожному  з  них  в  разі  успадкування  за  законом .

ст. 54  Кодексу . Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений .  . 
ст. 37 Закону України «Про нотаріат» . Заповіт може бути посвідчений як державним, так і приватним нотаріусом, що не впливає на його юридичну силу. У тих населених пунктах, де немає нотаріусів, право посвідчення заповітів», мають посадові особи сільських, селищних, міських рад. Заповіти громадян України, що перебувають за кордоном, можуть бути посвідчені посадовими особами консульських установ України.

Практична робота
Учні мають скласти:
•  Заповіт з умовою.
•  Спільний заповіт подружжя.
•  Секретний заповіт.



Правовий диктант до теми»Споживач.»
1.     Назвіть джерела спадкового права.
2.      Що називається спадкуванням?
3.     Заповіт: поняття, вид, зміст.
4.     Суб*єкти, які виконують заповіт.
5.     Відкриття спадщини:поняття, підстави, час, місце.
6.     Спадкування за законом:поняття, умови, черга, порядок.
7.     Виконувач заповіту: поняття,та повноваження.
8.     Прийняття спадщини:поняття, особливості, порядок укладання, наслідки.

9.     Хто такий нотаріус?



Тема.  Як успадкувати майно
Мета: дати уявлення про поняття «спадкодавець» та «спадкоємець», «заповіт»; описувати порядок спадкування за законом, розповідати про порядок отримання спадщини; аналізувати правові ситуації, що регулюються нормами спадкового права; виховувати повагу до дотримання спадкового права.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Метод «акваріум»
Обговорити в групах проблему й дати правову оцінку ситуації.
Учень 5 класу пошкодив музичний центр, який залишився без догляду в актовій залі.
Робота за індивідуальними картками
1-а картка
Визначте предмет договору:
а)  купівлі-продажу ст. 656 Цивільного кодексу України;
б)  договору підряду ст. 837 Цивільного кодексу України;
в)  договору доручення ст. 000 Цивільного кодексу України;
г)  договору зберігання ст. 936 Цивільного кодексу України;
д)  договору ренти ст.73 Цивільного кодексу України.
2-а картка
Проаналізуйте правову природу та види строків у договорах купівлі-продажу (гарантійні строки, строки придатності, строки служби, претензійні строки, строки оперативного захисту, позовна давність).
Згідно з оголошенням в газеті «Реклама для всіх» громадянин М. прийшов до громадянина Р., щоб купити у нього набір кухонних меблів. Оглянувши комплект та узгодивши ціну, сторони домовилися, що М. приїде через два дні за меблями власним транспортом і  здійснить остаточний розрахунок. Як завдаток М. залишив 1000 грн. З’явившись через два дні за меблями, М. виявив, що Р. продав їх іншій особі за більш вигідною ціною. М. зажадав відшкодування збитків (витрати на автотранспорт), повернення 1000 грн. завдатку і компенсацію моральної шкоди.
Розв’яжіть спір. З якого моменту договір купівлі-продажу вважається укладеним?
4-а картка
Громадяни К. і Б. уклали договір купівлі-продажу житлового будинку і посвідчили його у нотаріуса. Після розрахунку з Б. К. оселився в будинку разом із сім’єю. Через деякий час дружина Б. заявила вимогу до суду про визнання договору недійсним. Під час судового засідання було встановлено, що під час укладання договору була порушена вимога ст. 65 Сімейного кодексу України про необхідність згоди іншого подружжя на відчуження нерухомого майна.
Проаналізуйте ситуацію і вирішіть справу.
5-а картка
Громадянка Т. звернулася з позовом до громадянки О. про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири. Позивачка посилалася на те, що при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу 2 січня 2004 р. громадянин К., що діяв на підставі її довіреності, продав квартиру О. без згоди К. за заниженою ціною. Через цю обставину позивачка просила визнати договір купівлі-продажу недійсним. У зустрічному позові О. просила виселити Т. з належної їй по праву власності квартири. Під час судового засідання було встановлено, що «між представником позивачки — К. та покупцем О. укладена злочинна угода, що передбачала продаж квартири за відсутності згоди на те її власника та за явно
заниженою (у 0 разів) ціною».
Розв’яжіть справу.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь.
Однією з можливостей реалізації права власності є  отримання  майна  у  спадок  (успадкування).
Спадкодавець,  тобто  померла  особа,  що  передала  майно  у  спадок,  разом  з  цим майном  передає  спадкоємцю,  тобто  людині,  що  отримує  спадок, всі  права  та  обов’язки,  пов’язані  з  цим  майном.  Успадкування відбувається  або  за  заповітом,  або  в  разі  його  відсутності  —  за законом.
Завдання
•  Спробуйте дати визначення поняттю «успадкування».
У ч и т е л ь.
Заповіт — це особиста воля особи на випадок її смерті. Право на заповіт реалізується безпосередньо тією особою, яка бажає його скласти. Згідно з цим правом спадкодавець може призначити своїми спадкоємцями будь-яку кількість осіб незалежно від їх сімейних зв’язків зі спадкодавцем, а також скласти заповіт щодо всього спадку або його частини і розподілити його між спадкоємцями за власним бажанням.
 Неповнолітні особи та повнолітні непрацездатні особи (діти, вдови батьки) отримують у спадок, незалежно від заповіту, половину того, щоб вони мали отримати за законом.
Робота з правовими документами
Цивільний Кодекс
Ст. 1247. Загальні вимоги до форми заповіту.
1.  Заповіт складається в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання.
2.  Заповіт повинен бути підписаний заповідачем особисто.
3.  Заповіт повинен бути засвідчений нотаріусом або іншими службовими особами.
Завдання
•  Назвіть вимоги, які висуває закон до складання заповіту.
У ч и т е л ь.
Особа може скласти заповіт у будь-який час і має право вносити до нього зміни. За законодавством України кожен громадянин має право на власний розсуд вирішувати долю належного йому майна, а також заповідати його.
Запитання
•  Чи стикалися ви вже хоча б раз із цим правовим фактом?
У ч и т е л ь.
Відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу (ЦК) кожен громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам, як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Заповідач також має право у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом. Треба зауважити, що складання заповіту не тягне за собою переходу права власності на заповідане майно, а є лише розпорядженням, яке заповідач робить на випадок своєї смерті. Тому особа, що склала заповіт, за життя не позбавлена можливості розпорядитися таким майном шляхом його продажу, дарування і таке інше. Зазначене є суттєвою різницею між заповітом та договорами відчуження майна (міни, дарування, купівлі-продажі), відповідно до яких особа, яка підписала такий договір, позбавляється права власності на своє майно, і вже його спадкоємці будуть позбавлені права на успадкування цього майна, навіть якщо щодо нього буде складений заповіт.
Крім того,
заповідач на підставі ст. 544 Цивільного кодексу вправі в будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, склавши новий заповіт. Заповіт, складений пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або в частині, в якій він йому суперечить.
Скасування або зміна заповіту проводиться шляхом подання про це заяви нотаріусу, завідуючому державним нотаріальним архівом, а в населених пунктах, де немає нотаріусів, — посадовій особі виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради, яка вчиняє нотаріальні дії.
Запитання
•  Які фактори можуть спричинити зміну заповіту?
У ч и т е л ь. Деякі особливості мають питання спадкоємства вкладів, що визначені ст. 564 Цивільного кодексу. Так, вкладник може залишити банківській установі заповідальне розпорядження щодо належного йому вкладу. У цьому випадку після смерті вкладника вклад видається вказаним ним особам без оформлення свідоцтва про право на спадщину.
Якщо вкладник не зробив банківській установі такого розпорядження, то в разі смерті вкладника його вклад переходить до спадкоємців на загальних підставах.
Закон  визначає  коло  осіб,  які  користуються  правом  на обов’язкову  частку  в  спадщині,  незалежно  від  змісту  заповіту.
Зокрема, неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), а також непрацездатні дружина, батьки (усиновителі)  й  утриманці  померлого  успадковують,  незалежно  від змісту  заповіту,  не  менше  двох  третин  частки,  яка  б  належала кожному  з  них  в  разі  успадкування  за  законом  (ст.  535  Цивільного  кодексу).
Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений (ст. 54 зазначеного Кодексу).
Заповіт може бути посвідчений як державним, так і приватним нотаріусом, що не впливає на його юридичну силу. У тих населених пунктах, де немає нотаріусів, право посвідчення заповітів, згідно зі ст. 37 Закону України «Про нотаріат», мають посадові особи сільських, селищних, міських рад. Заповіти громадян України, що перебувають за кордоном, можуть бути посвідчені посадовими особами консульських установ України.
Заповіт — це угода, що безпосередньо пов’язана із особою заповідача. Відтак заповіт не може бути укладений через представника, що діє за дорученням або на підставі закону. Не допускається також посвідчення заповіту від імені кількох осіб.
Запитання
•  Чому не допускається посвідчення заповіту від імені кількох особ?
Спадок відкривається з моменту смерті спадкодавця. З цього моменту, впродовж шести місяців, спадкоємці, що бажають прийняти спадок, подають заяви до нотаріальної контори. Спадкоємці з чотирнадцяти років мають право робити це особисто, за малолітніх заяву подають батьки або опікуни.
Практична робота
Учні мають скласти:
•  Заповіт з умовою.
•  Спільний заповіт подружжя.
•  Секретний заповіт.
ІV. Домашнє завдання
Опрацювати матеріал підручника і додатковий матеріал


Тема: Правомірна поведінка і правопорушення 

Мета:
-         розкрити поняття «правомірна поведінка», «право­порушення», «юридична відповідальність»; навчити учнів користуватися правовою термінологією, застосовувати отримані знання в подальшому житті;
-         формувати в учнів розуміння необхідності правомірної поведінки та усвідомлення відповідальності за противоправну поведін­ку;
-         виховувати здатність усвідомлювати та відстоювати власну позицію.
-         Обладнання й матеріали: фотографії, вирізки з журналів або газет, літературні твори, які ілюструють правомірну поведінку і право­порушення.
Базові поняття й терміни:  правомірна поведінка, правопорушення, злочин, проступки, об'єкт правопорушення, протиправне діяння, суб'єкт правопорушення, об'єктивна і суб'єктивна сто­рона правопорушення, вина, мотив та мета правопорушення.
Тип уроку: комбінований.
 Хід уроку
 I.     Організаційний етап
   Перевірка домашнього завдання:
а) експрес-опитування щодо визначення понять: закон, підзаконний нормативно-правовий акт, законодавчий процес, ко­дифікація, кодекс, статути, положення, офіційні видання України. При цьому можна застосувати метод «Естафета» (приклад застосування методу наведено у Додатку 1);
б)    здати для перевірки зошити з написаними есе;
в) зачитати знайдені в засобах масової інформації повідомлення про прийняття різних видів нормативно-правових актів.
II.    Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
-         Статистичними даними щодо правопорушень і злочинів в Україні впродовж останніх п'яти років. За цей час засуджено понад 100 тисяч підлітків, 328 тисяч поставлено на облік у міліції.
На 10 тисяч населення припадає 129 правопорушень і злочинів, серед яких є злісне хуліганство, пограбування, бійки, розбій, убивства.
Щоб припинити подальше зростання злочинності, кожний з вас має дотримуватися такої поведінки, яка є необхідною для підтримання гро­мадського порядку та безпеки. Для цього потрібно знати, яка ж поведін­ка є правомірною, яка відповідальність настає за скоєні правопорушення і злочини та докладати максимум зусиль, аби протидіяти їм.
III. Вивчення нового матеріалу
План
1.        Правомірна поведінка.
2.        Правопорушення.
3.        Види правопорушень.
   Розповідь учителя
1.   Правомірна поведінка
Не всі події у житті людини підвладні її волі, проте у більшості випадків вона самостійно керує своїми вчинками, свідомо обирає між добром і злом, діє у межах закону або порушує його норми.
Правомірною є поведінка, що відповідає правовим нормам, є необхідною для забезпечення суспільного порядку та безпеки, реалізації прав та свобод людини і громадянина.
Переважна більшість громадян і організацій саме так і діють. Наприклад, правомірною поведінкою є процес отримання громадянами вищої освіти. Для забезпечення цього процесу держава створює мережу відповідних закладів, приймає закони, які регулюють порядок отримання вищої освіти, установлює відповідальність за порушення права на отримання освіти.
Обов'язковими ознаками правомірної поведінки є:
-         виконання юридичних вимог;
- дотримання встановлених юридичними нормами заборон.
2.   Правопорушення
Виступ учня:
Зазвичай люди добровільно, без примусу підкоряються закону. Однак поведінка учасників правовідносин не завжди є правомірною, адже люди іноді порушують установлені норми. Отже, протиправна поведінка є право­порушенням.
Проте це надто узагальнене тлумачення. Щоб сформулювати більш точне визначення, необхідно визначити основні ознаки правопорушення:
Це акт поведінки людей, активна дія або бездіяльність (наприклад, ненадання допомоги, невиконання умов договору тощо). Право­порушення не буде, якщо загибель людей чи втрата майна викли­кана якими-небудь природними катаклізмами (повінь, землетрус), а не вчинками людей.
Це діяння, заборонене саме нормами права. Поведінка, що не від­повідає іншим соціальним нормам (моральним, корпоративним або звичаєвим), не буде правопорушенням, якщо вона не заборонена правом.
Це діяння, що заподіює шкоду охоронюваним правом суспільним відносинам, порушує суб'єктивні права їх учасників. Тобто це діяння суспільно небезпечне. Якщо поведінка порушує чиїсь пра­ва, не охоронювані правовими нормами, то така дія також не буде правопорушенням.
Це винне діяння. Особа повинна усвідомлювати, що вона діє проти­правно. Без цієї ознаки (через малолітство, психічну хворобу або інші обставини) діяння не матиме ознак правопорушення.
Це діяння особи, здатної нести юридичну відповідальність (деліктоздатної особи). Наприклад, для того щоб нести відповідальність за вчинений злочин, особа повинна досягти певного віку та бути осуд­ною.
За здійснення правопорушення особа зобов'язана нести юридичну відповідальність — терпіти визначені правом несприятливі наслід­ки особистого чи майнового характеру.
*Словничок:
 правопорушення — це суспільно небезпечна протиправна пове­дінка винної особи, що тягне за собою юридичну відповідальність.
3. Види правопорушень
Правопорушення поділяють на види залежно від ступеня їх суспільної небезпеки. За цим критерієм розрізняються злочини і проступки.
Пояснення з опорою на таблицю
*Словничок:
Злочин — винне протиправне діяння, що порушує норми кримінального права і завдає шкоду найбільш важливим суспільним відноси­нам. Злочини — найтяжчий вид правопорушень, тому їх учи­нення тягне застосування заходів кримінального покарання. Оскільки норми кримінального права охороняють найбільш важливі суспільні відносини, вони виділені в спеціальну галузь права. Злочинами є, наприклад, грабіж, шахрайство, умисне вбивство.
Проступки — усі інші правопорушення, не визнані злочинами.  Вони характеризуються меншим ступенем суспільної небезпечності. Проступками є перехід вулиці у неналежному місці, пошко­дження таксофонів, нецензурна лайка у громадських місцях тощо.
Для того щоб розібратися, чи вчинила особа певне протиправне діяння, чи ні, потрібно керуватися таким поняттям, як склад правопорушення: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона. Якщо будь-який з елементів відсутній, немає і самого правопорушення.
Об'єкт правопорушення — це суспільні відносини, яким завдається шко­да. Об'єктом правопорушення не є викрадені речі, заборговані гроші чи підроблені документи. Ним завжди виступає порушене суб'єктивне право: право власника на володіння майном, право кредитора чи продавця на одержання грошей, право держави на здійснення державного управління тощо.
Об'єктивну сторону правопорушення складають ті елементи проти­правної поведінки, що характеризують її зовнішній прояв. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є саме діяння, його шкід­ливі наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Протиправне діяння — це акт поведінки людини, виражений в активній дії чи пасивній бездіяльності.
Шкідливі наслідки — це шкода, що заподіюється цим діянням. Причинний зв'язок між протиправним діянням і його шкідливими наслід­ками — це такий зв'язок між явищами, через який одне з них (причина) є необхідною умовою виникнення іншого (наслідку). Основна властивість причинного зв'язку — необхідність настан­ня конкретних наслідків саме в результаті відповідного діяння, адже можливі ситуації, коли є і протиправне діяння, і шкідливі наслідки, однак причинного зв'язку між ними немає.
Суб'єкт правопорушення — це особа, яка його вчинила. Таким суб'єктом може бути тільки психічно здорова людина, яка досягла встанов­леного віку притягнення до відповідальності.
Суб'єктивна сторона правопорушення розкриває психічне ставлен­ня суб'єкта до вчиненого діяння та його наслідків, указує на спрямова­ність волі правопорушника. Ознаками суб'єктивної сторони є вина, мотив і мета.
Вина — основна ознака суб'єктивної сторони правопорушення. Під нею розуміють психічне ставлення суб'єкта до власного діяння і його наслідків. За відсутності вини, тобто без усвідомлення проти­правного характеру своєї поведінки та її наслідків, не буде і правопорушення. Розрізняють умисну і необережну вину.
За умисної вини — особа усвідомлює протиправний характер свого діяння, передбачає його шкідливі наслідки і бажає або свідомо допускає їх настання. (Наприклад, убивство з помсти, таємне заволодіння чужим майном.)
Необережність — характеризується тим, що особа передбачає можливі шкідливі наслідки свого діяння, але легковажно розраховує, що зможе їм запобігти, або не передбачає такі наслідки, хоча за обставинами справи повинна була й могла їх передбачати. (На­приклад, через недбале поводження мисливця із зарядженою рушницею стався постріл, унаслідок чого випадково завдано ті­лесних ушкоджень сторонній особі.)
Практичний зміст полягає насамперед у розрізненні умислу та необережності. Особа підлягає більш суворому покаранню за умисні правопорушення.
Мотив — це внутрішні спонукання, якими суб'єкт керувався при здійс­ненні правопорушення.
Мета — це результат, до якого він прагнув. Мета і мотив також можуть впливати на кваліфікацію правопорушення.
IV.   Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
   Запитання для повторення й обговорення
-         Яка поведінка може вважатися правомірною?
-         Що таке правопорушення? Наведіть приклади правопорушень, що відомі вам із фільмів та літературних творів.
-         Якими є ознаки правомірної поведінки?
   Завдання
Людина здійснює той чи інший вчинок з певних причин, що спонукають її до цього. Визначте причини, які спонукають людей до вчинення правопорушення. (Називають причини. Наприклад: матеріальна незабезпеченість, бажання уславитись, прагнення панувати над іншими, вияв жорстокості; прагнення самостійності.)
V. Самостійна робота учнів
- Як поєднати «хочу» і «повинен» у своїй поведінці?
- Як слід співвідносити правові та моральні норми у своєму житті?
- Яка твоя роль у запобіганні правопорушень у школі та поза школою?
- Де межа між пустощами й злочином?
VI. Підсумки уроку
Оцінювання самостійної роботи учнів.
Оберіть одну правильну відповідь. Найбільш поширені причини правопорушень у суспільстві:
а)        соціальні;
б)       економічні;
в)        особистого характеру.
Правильна відповідь: в).
Підсумок уроку: правопорушення завжди тягне за собою юридичну відповідальність негативно впливає на майбутнє життя людини.
VII. Домашнє завдання
Вивчити визначення термінів: «правомірна поведінка», «право­порушення», «злочин», «проступок», «об'єкт правопорушення», «проти­правне діяння», «суб'єкт правопорушення», «об'єктивна і суб'єктивна сторона правопорушення», «вина», «мотив та мета правопорушення».
- Які з указаних діянь не є правопорушеннями:
а)     учень не привітався з учителькою на вулиці;
б)    робітник запізнився на роботу;
в)     віруючий уживав м'ясо під час посту;
г)     пасажир не оплатив проїзд у транспорті?
Чому одні з цих діянь є правопорушеннями, а інші ні?
Прокоментуйте слова І. Гете: «Поведінка — це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя».




 Тема. Тематичне оцінювання з теми «Правила і закони у суспільстві й твоєму житті»
Мета: узагальнити та проконтролювати знання з теми, перевірити сформованість вмінь пояснювати та розтлумачувати поняття (правило, право, закон конституція та ін.), описувати та оцінювати окремі правові положення та явища; перевірити, наскільки сформована свідома повага до права та закону.
Тип уроку: урок контролю та узагальнення знань.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Етап контролю і корекції знань, умінь та навичок
Тестові завдання
1.  Система встановлених або санкціонованих державою загальнообов’язкових правил поведінки, які є юридичним регулятором суспільних відносин:
А)  звичаї;
Б)  традиції;
В)  право;
Г)  мораль.
2.  Укажіть, які з наведених ознак характеризують право:
А)  формується одночасно з виникненням суспільства;
Б)  існує лише у свідомості людини;
В)  має встановлену форму вираження;
Г)  регулює всі суспільні відносини.
3.  Скільки є видів правопорушень за змістом?
А)  Стільки ж, скільки і галузей права;
Б)  більше, ніж галузей права;
В)  менше, ніж галузей права;
Г)  види правопорушень з галузями права не пов’язані.
4.  Що в перекладі означає слово «конституція»?
А)  Устрій;
Б)  угода;
В)  створення;
Г)  договір.
5.  Який із видів юридичної відповідальності указано неправильно?
А)  Адміністративна;
Б)  матеріальна;
В)  дисциплінарна;
Г)  міждержавна.
6.  Конституцію незалежної України було прийнято:
А)  1999 р.
Б)  1978 р.
В)  1990 р.
Г) 1 996 р.
7.  Визначте види соціальної норми:
А)  укладання договору позики;
Б)  святкування Великодня;
В)  сватання перед весіллям;
Г)  неповага до старших.
8.  Згідно з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено:
А)  Конституцією України;
Б)  законами України;
В)  законами України та міжнародними договорами;
Г)  міжнародними договорами.
9.  Серед суб’єктів правовідносин розрізняють:
А)  громадян;
Б)  фізичних осіб;
В)  організації;
Г)  юридичних осіб.
10. У додержавний період роль регуляторів суспільних відносин виконували:
А)  мораль;
Б)  право;
В)  звичаї;
Г)  традиції.
ІV. Підсумки уроку
Рефлексія щодо вчасності та правильності виконаних завдань.
V. Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал, особливу увагу звернути на визначення ключових понять.






Урок 22       Тема.  Як держава захищає права дітей
Мета: дати уявлення про державні органи та установи, що опікуються правами дитини, підстави та процедуру позбавлення батьківських прав, поняття «усиновлення», «опіка», «піклування»; розповідати про підстави й процедуру позбавлення батьківських прав; розрізняти усиновлення та опіку й піклування; моделювати та розв’язувати правові ситуації; формувати свідоме ставлення щодо важливості й значення виховання дитини в сім’ї.
Тип уроку: комбінований.
Форма проведення: інтерактивний урок.

ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
Обговорення творів-роздумів «Чому важливе взаємне дотримання прав та обов’язків дітей та батьків?».
ІІІ. мотивація навчальної діяльності правовий диктант
Дати визначення термінам: «споживач», «заповіт», «спадкоємець», «майнові відносини», «договір», «шлюб», «сімейно-правові відносини», «сім’я», «одношлюбність», «майнові права дітей».
ІV. Вивчення нового матеріалу проблемне питання
•  Особливу увагу держава приділяє захисту прав дитини в сім’ї.
Чому саме цій проблемі приділяється особлива увага?
У ч и т е л ь.
Сучасна суспільна та юридична думка базується на тому, що дитина повинна виховуватись у сім’ї й ніщо не може замінити дитині сім’ю.

 Згідно зі ст. 5 Сімейного кодексу, саме батькам надається переважне право особистого виховання дітей, вибору форм та методів виховання, якщо останні не суперечать закону та моральним засадам суспільства.
У певних випадках виникає потреба захищати дітей від власних батьків.
Робота з правовими джерелами
Конституція України
Ст. 32
Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте сімейне життя.
Ст. 51
Сім’я, дитинство, материнство й батьківство охороняються державою.
Запитання
•  Чи не суперечать ці статті одна одній?
Сімейний Кодекс
Ст. 5
умови для зміцнення сім’ї.
2. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально та морально заохочує материнство та батьківство…
5. Ніхто не може піддатися втручанню в його особисте сімейне життя, окрім випадків, передбачених Конституцією України.
Ст. 7
1. Сімейні відносини регулюються лише в тій частині, в якій це може бути допустимим та можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства…
4. Регулювання сімейних відносин відбувається з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їх права на особисту свободу та недопущення вільного втручання в сімейне життя.

5. Учасник сімейних відносин не може мати привілеїв або обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, статі, політичних, релігійних та інших переконань, етнічного та соціального походження, матеріального стану, місця проживання, за мовними та іншими ознаками.
Завдання
Вкажіть, на яких принципах повинна базуватись діяльність держави щодо врегулювання сімейних відносин.
Сімейний Кодекс
Ст. 5
3. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.
4. Держава бере під свою охорону кожну дитину, позбавлену належної батьківської опіки.
Ст. 150
1. Забороняються будь-які види експлуатації своєї дитини.
2. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Закон України «Про охорону дитинства»
Ст. 10
…Держава здійснює захист дитини від:
…усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання…;
…втягнення  у  злочинну  діяльність,  залучення  до  вживання алкоголю,  наркотичних  речовин…;
…залучення  до  екстремістських  релігійних  психокультових угрупувань та течій, використання її для створення та поширення порнографічних  матеріалів,  примушення  до  проституції,  жебрацтва,  бродяжництва,  втягнення  до  азартних  ігор  тощо…
У ч и т е л ь. 
Сімейний  кодекс  передбачає,  що  у  випадках  порушення  прав  дитини  її  родичі,  один  із  батьків,  сама  дитина  можуть звернутися  до  органів  опіки  й  піклування  або  до  суду. 
Батьки  або один з батьків, що порушують права дитини, можуть бути позбавлені батьківських прав. Окрім вищевказаних державних органів справами дітей також опікуються Служба у справах неповнолітніх, державні  соціальні  служби  при  місцевих  державних  адміністраціях,  громадські організації, які опікуються проблемами захисту прав дітей.
Практична робота в групах
Проаналізуйте ситуації та вкажіть, чи має право порушення прав дитини. Якщо так, то в якій формі? Вкажіть можливі варіанти розв’язання ситуацій. (Групи працюють за ситуаціями, дають коментарі).
1.  Батьки 10-річного Андрія постійно пиячать. Удома часто трапляються бійки. Щоб убезпечити себе, Андрій повинен вечорами йти з дому, тому хлопчик не завжди виконує домашні завдання, що позначається на результатах його навчання.
2.  Батьки  8-річної  Оксани  ніде  не  працюють.  Вони  примушують дівчинку щоденно жебрачити. Практично всі зароблені нею гроші відбирають, використовуючи їх для придбання спиртного.
3.  Батько 13-річного Олега має невеличку авторемонтну майстерню. Він примушує сина працювати в цій майстерні навіть у той час, коли хлопець повинен бути в школі. Батько аргументує це тим, що хлопець повинен допомагати сім’ї та отримати професію авторемонтника.
4.  Батьки забороняють 16-річній Вікторії гуляти увечері з друзями, ходити на дискотеки тощо, не дають їй грошей на дрібні витрати, вечорами зачиняють у кімнаті, аргументуючи свої дії тим, що їхня дочка повинна успішно закінчити школу.
Словникова робота
1.  На дошці записуються у два стовпчики слова.
Діти
сироти

дитячий будинок
всиновлення
інваліди
біженці                                                                                             Турбота
 милосердя
 увага
 доброта
 допомога
 ласка
1)  Що об’єднує слова, записані в першому стовпчику?
2)  Що об’єднує слова, записані в другому стовпчику?
3)  Що потрібно цим дітям?
4)  Записати правові визначення до понять, записаних у лівому стовпчику.
2.  Завдання «Доберіть права».
У ч и т е л ь.
Окрім дітей, чиї батьки позбавлені батьківських прав, у нашій країні є багато дітей-сиріт, тобто тих, що з різних причин не мають батьків.
Держава намагається надати цим дітям можливість виховуватись у сім’ї, тобто реалізувати право дитини на виховання в сім’ї. Одним із варіантів реалізації цього права є всиновлення — прийняття всиновлювачем до своєї сім’ї особи на правах дочки або сина, встановлене на підставі рішення суду.
Всиновлювачем може бути повнолітня дієздатна особа, що старша за всиновлену дитину не менше ніж на 5 років; подружжя або, за рішенням суду, особи, що проживають сім’єю. Дитина відповідно до її віку дає згоду на усиновлення, має бути проінформована щодо правових наслідків усиновлення. Рішення про всиновлення приймається судом.
Над дітьми, що залишились без батьківського піклування, встановлюється опіка або піклування. Опіка встановлюється над дітьми у віці до 4 років, над дітьми у віці з 4 до8 років встановлюється піклування. 
Опікуном  або  піклувальником  може  бути  повнолітня дієздатна особа, здатна виховувати дитину та піклуватися про неї; адміністрація дитячого або медичного закладу, де дитина постійно перебуває.
Рішення про призначення опікунів та піклувальників приймають державні органи опіки та піклування або суди. Ці ж органи здійснюють контроль за дотриманням умов опіки та піклування.
Запитання
•  У чому різниця між всиновленням та опікою і піклуванням?
V. Підсумки уроку
Рефлексія
1.  Чому вважається, що дитина повинна виховуватись у сім’ї?
2.  Як реалізується право на виховання в сім’ї дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки та піклування?
3.  Які ще сучасні форми реалізації цього права вам відомі?
4.  В яких випадках і яким чином держава захищає права дітей у сім’ї?
VІ. Домашнє завдання
1.  Опрацювати матеріал підручника.
2.  Підготувати повідомлення «Стан світового та національного ринків праці».

3.  Підготувати інформацію про благодійні акції, які проводяться у твоїй школі і в яких ти особисто брав участь (допомога людям похилого віку, інвалідам, дітям-сиротам тощо).





Тема.  Що таке злочин. Ознаки, види та склад злочинів
Мета: дати учням уявлення про поняття злочину, його ознаки, склад, види; формувати вміння характеризувати ознаки злочину, описувати елементи складу злочину, називати види злочинів, наводити приклади; аналізувати правові ситуації й пропонувати шляхи їх розв’язання; формувати непримиренне ставлення до порушення законодавства.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Запитання
1.  Які відносини регулює адміністративне право?
2.  Що таке адміністративний проступок?
Постановка проблемного питання
•  Якими є наслідки адміністративних правопорушень для особи, оточуючих, суспільства?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
У ч и т е л ь.
У Кримінальному кодексі визначені ознаки і види злочинів та покарання, які можуть бути застосовані до осіб, що скоїли злочин.
Злочин — це передбачене Кримінальним Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (або бездіяльність), що відрізняється від адміністративного проступку.
•  Використовуючи визначення злочину, вкажіть його ознаки.
У ч и т е л ь. Залежно від тяжкості злочини поділяються на:
•  злочини невеликої тяжкості, тобто ті, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі не більше двох років або інше, більш м’яке покарання;
•  середньої тяжкості — такі, покарання за які передбачається у вигляді позбавлення волі не більше п’яти років;
•  тяжкі — такі злочини, покарання за які передбачається у вигляді до десяти років;
•  особливо тяжкі — злочини, за які передбачається покарання у вигляді понад десять років або довічного ув’язнення.
Дидактична гра «Чи має місце злочин»
Клас розподіляється на групи (4–8). Кожна група отримує картку із ситуативною задачею й визначає, чи є дана ситуація прикладом злочину і чому. Потім кожна група оголошує свої ситуації, а решта учнів повинні визначити, чи має місце злочин, аргументуючи свою відповідь. Остаточну відповідь дає та група, чия ситуація обговорюється.
Ситуації
1.  Одного разу Петро Петрович посварився зі своїм сусідом по дачі. Вони так і не помирилися, а своїм рідним Петро Петрович часто казав: «Колись куплю рушницю і вб’ю сусіда-негідника». Але він не був агресивною людиною, і його погрози так і залишилися словами.
2.  16-річні підлітки намагались відчинити автомобіль сусіда, що стояв у дворі. Сусід побачив їх у вікно і викликав міліцію. Підлітки були затримані.
3.  Учень дев’ятого класу не підготувався до контрольної і, щоб зірвати урок, зателефонував до міліції й повідомив, що школа замінована.
4.  Сварка 16-річного Петра і 15-річного Василя закінчилася бійкою, під час якої Василь отримав серйозні тілесні ушкодження, після яких півроку пролежав у лікарні.
Метод «акваріум»
Учні працюють у групах, створених для виконання попереднього завдання.
Порядок роботи:
1)  Кожна група демонструє свою ситуацію;
2)  користуючись відповідними статтями Кримінального кодексу, по черзі перед усім класом обговорює свою ситуацію;
3)  метою обговорення має бути визначення виду злочину;
4)  інші групи в обговорення не включаються, немовби спостерігаючи за діями через скло акваріуму;
5)  група, ситуація, порушення в якій не мало складу злочину, виступає в ролі експертів, що наприкінці оцінюють роботу всіх груп.
Робота з правовим документом
У ч и т е л ь. Окрім ознак, наявність злочину визначається за його складом.
Кримінальний кодекс України
Ст. 18. Суб’єкт злочину.
Суб’єктом злочину  є фізична осудна особа, яка скоїла злочин у віці, з якого, згідно з цим кодексом, має наставати кримінальна відповідальність.
Відповідальність настає з 16, за окремі види — з 14 років.
Об’єктом злочину є порушені цінності (матеріальні та нематеріальні (життя та здоровя)), що охороняються Кримінальним кодексом.
Об’єктивна сторона — протиправні діяння або бездіяльність.
Суб’єктивна сторона — наявність вини у формі умислу, або через необережність.
Завдання для груп
1.  Виявіть склад злочинів в електронних фотопрезентаціях. Робота проводиться з використанням методу «Акваріум».
2.  Які наслідки матиме злочин, який ви аналізували, для:
а)  потерпілої особи;
б)  особи, що скоїла злочин;
в)  суспільства?
Група експертів робить загальний висновок, чому злочин є найбільш серйозним правопорушенням.
Учитель пропонує групам обрати злочин, який, на їх погляд, трапляється найчастіше, і розробити пам’ятку «Як уникнути злочину» (не більше 3–5 пунктів).
Приклади злочинів можуть бути запропоновані вчителем (квартирні пограбування, пограбування на вулиці та в громадському транспорті, побиття і т. ін.).
ІV. Підсумки уроку
Бесіда
1.  Що таке злочин?
2.  Чому злочин є одним з найнебезпечніших правопорушень?
V. Домашнє завдання
1.  Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2.  Повторити тему «Юридична відповідальність».

3.  Підібрати у ЗМІ інформацію про скоєні злочини. Проаналізувати отриманий матеріал.


Урок 26          Правочини. Спадкове право
Мета: ознайомити учнів з порядком здійснення й оформлення правочинів, з основами спадкового права, процедурою оформлення заповіту, розвивати вміння приймати рішення, правомірно діяти та захищати свої права з використанням правових можливостей та механізмів; дискутувати, висловлювати та відстоювати власну думку; виховувати розуміння доцільності та необхідності правомірної поведінки та можливості в цьому випадку захистити свої права.
Обладнання: витяги з Цивільного кодексу України, схема «Умови дійсності правочину», таблиця «Черги спадкування», картки із задачами з галузі спадкового права.
Основні поняття: правочин, спадщина, спадкування, спадкоємці, заповіт, авторське право.
Тип уроку: комбінований.

Хід уроку
І. Організаційний момент уроку
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Завдання
1. Відтворити на дошці таблицю «Рівні дієздатності».
2. Відтворити на дошці таблицю «Дієздатність та правоздатність».
3. Термінологічно-цифрова розминка (правоздатність, дієздатність, 14 — вік, з якого особа набуває неповної дієздатності, 18 — вік, з якого особа набуває повної дієздатності тощо).
4. Висловіть свою думку щодо доцільності встановленого законом поступового зростання рівня дієздатності неповнолітніх.
5. Висловіть свою думку щодо доцільності зниження чи, навпаки, підвищення віку настання часткової чи повної дієздатності.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Завдання
Назвіть юридичні дії, які ви здійснили протягом останніх кількох днів.
Висновок вчителя. Більшість з названих вами дій (купівля-продаж, позика, проїзд в транспорті тощо) є цивільними правочинами.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Поняття та умови дійсності правочинів Правочини — дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав чи обов’язків.
Метод «Мозкового штурму»
1. Яких умов треба дотримуватися, щоб правочин був визнаний дійсним?
2. Ознайомтеся зі ст. 203, 205–210 Цивільного кодексу України (с. 171– 172 підручника) та порівняйте її норми з вашими пропозиціями.
Навідні питання
1. Чи має право малолітня дитина подарувати отриманий нею у спадщину мотоцикл?
2. Чи буде правомірним обмін людиною, що визнана обмежено дієздатною, автомобіля на пляшку горілки?
3. Чи достатньо в разі продажу квартири укласти усну домовленість?
4. Чи буде визнана дійсною угода дарування, якщо її укладено під загрозою пістолета?
Умови дійсності правочину:
1. Належний рівень дієздатності учасників (сторін).
2. Належна форма укладання (форми оформлення правочинів — усна, письмова та письмова нотаріальна).
3. Відповідність змісту правочину реальним(-ій) бажанням (волі) сторін (відсутність тиску, загроз, обману тощо).
4. Відповідність інтересам суспільства, закону.
Спадкове право
Розповідь вчителя
1. Поняття «спадкування» та «спадщина». Спадщина — права та обов’язки померлої людини, які залишаються після її смерті. Спадкування — процес переходу спадщини від померлої особи до її спадкоємців.
2. Спадкування за законом та за заповітом.
3. Спадкування за заповітом. Поняття заповіту.
4. Порядок складання заповіту.
• Виключно письмова форма заповіту; • обов’язкове посвідчення заповіту нотаріусом або іншою особою, яка має на це право;
• можливість скасування чи зміни заповіту;
• таємниця заповіту. Заповіт — письмове розпорядження особи на випадок своєї смерті.
5. Спадкування за законом. Черги спадкування6. Строк прийняття спадщини. Спадщину можна прийняти протягом 6 місяців з дня відкриття спадщини.
Робота з нормативним актом
Ознайомтеся зі ст. 173 Цивільного кодексу України (с. 173–174 підручника) та визначте, хто може бути спадкоємцем, а також з’ясуйте, які види спадкування існують.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Запитання
1. Які бувають види правочинів та які сторони беруть у них участь?
2. Назвіть умови дійсності правочинів.
3. Дайте визначення вивчених на поточному уроці понять (спадщина, спадкування, заповіт тощо).
4. Назвіть, хто має право завірити заповіт. Розв’язання юридичних задач (фронтально або в малих групах)
1. Після смерті громадянина Ч. у нього залишилося майна на 100 000 грн.
Про свої права на це майно заявили 13-річний син, 85-річний батько та два брати померлого (відповідно 32 та 65 років). Розв’яжіть цю ситуацію. (За відсутності заповіту спадщину отримають спадкоємці за законом. Серед спадкоємців двоє (батько та син) — спадкоємці першої черги, двоє (брати) — другої. Майно отримають в рівних частках (по 5 000 грн) батько та син померлого.) 2. Коли померла самотня жінка, заповіту щодо її дачі та майна на суму 160 000 гривен не було виявлено. Родичів у неї також не було. Постало питання про подальшу долю майна жінки. Як ви розв’яжете цю ситуацію? (За відсутності заповіту та спадкоємців за законом майно перейде у власність територіальної громади, на території якої знаходиться будинок.)
3. Громадянин Д. залишив заповіт, яким розпорядився все належне йому майно (на суму 240 000 грн) передати релігійній громаді. Але в нього залишилися дружина (їй 49 років, інвалід, не працює) та батько (68 років). До того ж у нього залишилися син (25 років, токар) та донька (11 років, п’ятикласниця). (Серед спадкоємців за законом двоє — мати та донька — непрацездатні, отже, вони незалежно від змісту заповіту мають право на обов’язкову частку спадщини. Таким чином, вони отримають 1/2 від тієї частки, яку мали б отримати за відсутності заповіту. Виходячи з того, що за відсутності заповіту спадщина була б розділена між чотирма спадкоємцями першої черги (батько, жінка, донька та син), тобто частка кожного становила б 60 000 грн, обов’язкова частка у даній ситуації становитиме 30 000 грн.)
VІ. Домашнє завдання
Опрацювати § 23 підручника.




ПРАВОЗНАВСТВО - ЦІКАВО ЗНАТИ!
ВСТУП
Правова освіта та правове виховання молоді в дусі поваги до закону завжди були пріоритетними державними завданнями. Такими вони залишаються в даний час і будуть такими в майбутньому. Цей підхід диктує сьогодення. Ми не можемо не помічати того, що серед значної частини молоді відбувається перерозподіл моральних, правових, культурних цінностей, в тому числі іншою стає мотивація щодо навчання та праці.
Активну, в правовому відношенні, людину необхідно формувати з дитинства, особливо у шкільному віці, коли дитина готова сприймати всю інформацію, яку їй дають. Тому перед школою стоїть завдання розширювати правові знання молоді, формувати в ній високу відповідальність перед суспільством і державою, виховувати молодих людей в дусі безумовного дотримання норм права і моралі. Сьогоднішня школа – це майбутнє правової держави.
В підлітковому віці спостерігається потреба у створенні власного погляду, прагнення до дорослості, бурхливий розвиток фантазії та уяви, спрямованість на самоствердження в суспільстві. З огляду на це найбільш продуктивними у цьому віці є нестандартні уроки, які залучають підлітка до діяльного розв’язання завдань і проблем, ставлять його в позицію причетності до подій. Тому майбутній діяч виховується насамперед у грі, зокрема на нестандартних уроках під час повторення, вивчення та закріплення нового навчального матеріалу.
Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їх вплив на всебічний розвиток дитини пов’язаний із загальновизнаним фактом низького рівня об’єктивної та суб’єктивної готовності дітей до життя за межами школи, фактичною відсутністю у більшості навчальних закладів системи роботи, спрямованої на розвиток соціально-психологічної готовності дитини до життя, що включає такі якості: уміння приймати рішення та робити вибір, бути свідомим громадянином своєї держави, завжди працювати якісно, проявляти ініціативу, навчитися працювати з великим обсягом різноманітної інформації, самостійно здійснювати її пошук, обробку, аналіз і зберігання.
Важливим елементом успішного засвоєння знань з правознавства є використання різноманітних методів активізації учнів: рольових ігор, брейн-рингів, вікторин, диспутів, “круглих столів” на правову тематику.
Враховуючи вищевказане та з метою розроблення передових форм роботи у напрямку правової освіти, правого виховання та навчання наводимо декілька прикладів.


ПРАВОВИЙ РИНГ
Мета проведення правового рингу: з’ясувати, які учні знають основні поняття з правознавства, навчити дітей користуватися своїми правами в різних ситуаціях, виховувати почуття відповідальності за свої вчинки.
Створюється суддівська бригада, яка готує й оцінює виступи учасників. Її функції полягають у спостереженні за дотриманням правил ведення “рингу”, часом, відведеним на відповіді і запитання та виконання практичних завдань. За сигналом гонга починається гра.
І період – Інтелектуальний штурм
(учасники по черзі відповідають на запитання)
1.     Назвати одну із форм захисту прав дітей, позбавлених батьківського піклування (опіка).
2.     З якого віку людина може вибирати своє громадянство самостійно (з 18 років).
3.     Які основні міжнародні документи закріплюють права дитини? (Конвенція про права дитини 1989 р., Декларація про права дитини 1959 р.).
4.     Які обов’язки учнів ви знаєте? (дивитися Статут школи).
5.     Коли  і ким прийнято  Загальну декларацію прав людини? (10.12.1948 р. Генеральна асамблея ООН).
6.     До якого віку людина вважається дитиною? (До 18 років).
7.     Які права учнів ви знаєте? (дивитися Статут школи).
8.     З якого віку наступає кримінальна відповідальність? (з 16 років).
9. Чи застосовують смертну кару до неповнолітніх? (ні).
10. Чи може неповнолітня особа бути засновником політичної партії ( ні, тільки повнолітні)
ІІ період – умовна назва “Агітатор”
За 2-3 хвилини представники команд мають виступити перед товаришами і переконати їх, що законодавство України дійсно захищає права дитини.
 ІІІ період – конкурс “Аукціон ідей”
Представники команд намагаються запропонувати найцікавішу ідею стосовно захисту прав дитинства у світі. Ці ідеї схвалюються або не схвалюються шляхом голосування всіх учасників “рингу”.
 ІV період – “Хто правий?”
Учасники команд складають ситуаційні розповіді, де дитина вчинила правильно або не правильно. Команда-суперниця висловлює своє бачення проблеми.
V період – “Міра покарання”
Йде “суд” із придуманої командами справи. Команди зачитують справи злочину, а команда-суперниця виносить вирок.
 VІ період – “Конвенція прав дитини”
Учасники команд по черзі називають права дитини (в різних правових ситуаціях). Виграє команда, що назвала більше вправ.
 VІІ період – “Хто на що здатний”
Кожна команда малює малюнок, що коментує права дитини, дитину в різних правових ситуаціях.
У кінці гри “суддівська” бригада називає переможців.


 ПРАВОЗНАВЧИЙ РИНГ
Мета: виховувати у школярів інтерес до правових знань, популяризувати правові закони, формувати правову культуру школярів.
Форма проведення: рольова гра.
Методичне забезпечення: Плакати-девізи команд і таблички з їх назвами, картки із юридичними завданнями, картки з правовими ситуаціями, годинник, свисток.
Час і місце проведення: навчально-виховна гра проводиться в рамках загальношкільного тижня (місячника) правових знань. Час – 1 година. Місце проведення – актовий зал.
У рингу беруть участь 3 команди по 5 осіб – учні 9-11 класів. Назви команд: “Юні прокурори”, “Юні судді”, “Юні адвокати”. Обирається журі у складі 3 осіб.
Система оцінювання:
10 балів – відповідь правильна, точна, повна;
5 балів   – відповідь частково правильна, неточна;
0 балів   – відповідь не правильна.
План проведення гри:
1.      Правознавча бліц-розминка.
2.      Раунд “Юридичний буквар”.
3.      Правознавча естафета.
4.      Раунд “Логічні ланцюжки”.
5.      Практичне право “Ситуація”.

Хід правознавчого рингу.
І раунд – “Правознавча бліц-розминка”
1.     Розкрийте поняття “громадянин”. (Поняття "громадянин" означає з'вязок особи з правовою системою держави, громадянином якої він є , і те, що особа має визначену правоздатність саме в цій державі чи перебуває під юрисдикцією цієї держави).
2.     Коли в людини виникає  правоздатність? ( з народження)
3.     Назвіть обов’язки громадян України (Конституція  України).
4.     Розкрийте поняття “людина”.  (Термін "людина" визначає людську істоту з природньої точки зору, як невід'ємну частину живої природи, живий організм, який підкоряється біологічним законам і який з огляду на особливості свідомості та психіки пристосований до суспільного способу буття разом з собі подібними)
5.     Назвіть політичні права громадян (Конституція  України)
6.     Розкрийте поняття “особа” (Поняття "особа"  використовується для позначення людини-учасника суспільних відносин свідомої діяльності. Іноді його розуміють, як систему суспільних рис ,що характеризують індивіда, як члена суспільства або спільності людей, хоча в цьому випадку вживають термін "особистість".
7.     Назвіть особисті права громадян (Конституція  України).
8.     Назвіть соціально-економічні права громадян (Конституція  України).
9.     Що таке авторське право. ( Це набір виключних прав, які дозволяють авторам отримати соціальні блага від результатів своєї творчої діяльності. АП історично виникло внаслідок потреби захистити права авторів літературних творів та творів мистецтва; нині АП поширюється фактично на будь-які результати творчої діяльності, включаючи комп'ютерні програми, бази даних, фільми, фотографії і скульптури, архітектурні проекти, рекламні проспекти, карти і технічні креслення.)

II раунд  – “Юридичний буквар”
1.     Що таке право? (Право — це система загальнообов'язкових правил фізичної поведінки — соціальних норм, встановлених або санкціонованих державою, які виражають волю домінуючої частини соціально неоднорідного суспільства, спрямовані на врегулювання
суспільних відносин відповідно до цієї волі, а також до загальносоціальних потреб і забезпечуються державою).
2.     Що таке держава? (Держава — це організація політичної влади до¬мінуючої частини населення у соціально неодно¬рідному суспільстві, яка, забезпечуючи цілісність і безпеку суспільства, здійснює керівництво ним на¬самперед в інтересах цієї частини, а також уп-равління загальносуспільними справами.)
3.     Що таке правопорушення? (Правопорушення - це соціально небезпечне або шкідливе, протиправне, винне діяння деліктоздатного суб’єкта (фізична чи юридична особа), яке передбачене чинним законодавством і за нього встановлена юридична відповідальність)
III раунд – “Правознавча естафета”
Учням пропонується підтвердити або заперечити наступні твердження. (Закон України «Про громадянство України»)
1.     Громадянство України втрачається, якщо особа втратила законні джерела існування.
2.     При різному громадянстві батьки, один із яких був на момент народження дитини громадянином України, якщо вона народилася на українській території.
3.     До громадянства України не приймаються особи, які відмовилися виконувати військовий обов’язок.
4.     Набуття громадянства України за народженням залежить від волі громадян.
5.     Громадянство України зберігається, якщо особа проживає або тимчасово перебуває поза межами України.
6.     Необхідною умовою отримання громадянства України є безперервне проживання на території України на законних підставах протягом останніх 5 років.
7.     При бажанні позбавитись громадянства України можлива відмова, якщо особа, що порушила клопотання про вихід, є військовослужбовцем Збройних Сил України.
8.     Особа може втратити громадянство України, якщо вона набула його в разі подачі фальшивих документів.
9.     Чи можна жертвувати життям певної кількості людей задля врятування життя більшості?

IV раунд – “Логічні ланцюжки”
1.  Визначте, якими судами будуть вирішуватися справи:
-  Справа про розлучення;
-  Справа про порушення закону “Про державний бюджет”;
-  Справа про несплату за використану фабрикою електроенергію.
2.  Зазначте, яка дія буде злочином, а яка адміністративним проступком:
-  17-річний громадянин Д. розмалював стіни державної будівлі;
-  22-річний громадянин Ж. вживає наркотичні речовини;
-   лікар О. не надав необхідної допомоги громадянину, який втратив свідомість на вулиці, а О. це бачив;
-   15-річний юнак зняв годинник з руки чоловіка, який перебував у нетверезому стані;
-   запізнення на роботу;
-   порушення правил пожежної безпеки;
-   втручання у роботу суддів;
-   поява на роботі у нетверезому стані;
-   порушення правил користування бібліотечними фондами.
3. Запишіть види юридичної відповідальності, які застосовуються за кожне із вказаних правопорушень:
а) перехід вулиці на червоне світло;
б) порушення правил проїзду у громадському транспорті;
в) керування автомобілем у нетверезому стані;
г) пошкодження бібліотечної книги;
д) крадіжка;
е) прогул;
є) продаж наркотичних речовин;
ж)      пошкодження паркану сусіда;
з) залишення автомобільного транспорту в місці, де стоянка заборонена;
й) несплата комунальних послуг.

V раунд – Практичне право “Ситуація”
Зараз ми розглянемо ряд ситуацій, які юні правознавці спробують прокоментувати.
1.     Громадянин Е. опублікував написану на основі детального аналізу діяльності державної адміністрації за три останні роки статтю, в якій критикував кадрову політику голови державної адміністрації області. Чи мав громадянин Е. право робити це?
2.     5-річного Ромчика, який гуляв біля будинку, покусав собака, якого господар вивів у двір. Батьки зажадали відшкодування за моральну травму і відшкодування затрат на лікування. Господар собаки відмовився виконати ці вимоги. Яка ваша думка з цього приводу?
3.     Літак компанії по перевезенню тропічних фруктів через погодні умови не зміг впродовж 7 діб вилетіти до України. У результаті цього зіпсувалося 5 т. бананів. Чи буде компанія відшкодовувати збитки постачальникам і замовникам фруктів?


 ПРАВОВИЙ БРЕЙН-РИНГ “ПРАВА І ОБОВ’ЯЗКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ. ДІТИ ТА ЇХНІ ПРАВА”
Брейн-ринг – відома телевізійна гра, в основі якої лежить змагання, де стартом є складне цікаве запитання, а фінішем – правильна відповідь. Необхідно зуміти швидко зреагувати, адже час прийняття рішення обмежений.
Успішне проведення брейн-рингу вимагає підготовчої організаційної роботи, а саме:
-   наявності спеціально обладнаного приміщення (класу), кількості ігрових столів, яка повинна відповідати кількості учасників;
-   встановлення на кожному столі сигнального пристрою або дзвінка, щоб ставити до відома ведучого про готовність команди відповідати;
-   призначення ведучого, який є одночасно організатором і арбітром гри.
Готуючись до брейн-рингу, учням дають завдання:
1. Створити команди.
2. Дати їм назви.
3. Обрати капітанів.
4. Обрати девіз команди.
5. Підготувати газету на правознавчу тематику.
6. Підготувати прислів’я на правознавчу тему.
7. Розшукати вислови відомих людей про право.
8. Підготувати антирекламу
У першому турі
команда повинна дати правильну відповідь на три запитання, тоді вона зможе зайняти стіл лідера. Команда, яка найдовше утримається за столом лідера, вважається переможцем гри.
Гру розпочинають ведучі із вступними словами:
1-й ведучий: Добрий день, дорогі друзі!
2-й ведучий: Добрий день!
1-й ведучий: Ми раді вітати всіх, хто зібрався у цьому залі – юних правознавців.
2-й ведучий: Фахівців у галузях цивільного, адміністративного, кримінального та шлюбно-сімейного права.
1-й ведучий: Сьогодні на нашій сцені виступатимуть ті, хто через декілька років стане на стражі закону.
2-й ведучий: Майбутні юристи, судді, прокурори, адвокати
1-й ведучий: Та просто законопослушні громадяни. Тому зараз на сцену я запрошую команду правознавців “Праволюби”.
Представляється капітан команди, члени команди, команди виголошує свій девіз: “Як світло денне, нам потрібне право, бо без законів не живе держава!”
2-й ведучий: А я запрошую команду правознавців “Освітяни”.
Представляється капітан команди, члени команди, команда виголошує свій девіз: “На ниві правових знань немає краще освітян!”
Звучить музика, команди займають свої місця
1-й ведучий: Як на кожному солідному конкурсі. Ваші знання оцінюватиме компетентне журі...
2-й ведучий: Наш перший конкурс буде проходити за принципом брейн-ринга: короткі чіткі запитання – короткі чіткі відповіді, на обміркування яких ви матимете 30 секунд. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал. Якщо команда не дає правильну відповідь на поставлене запитання, то цей шанс передається команді суперників.
Питання для брейн-рингу:
1.     Це слово є синонімом термінів “посередник”, “проведор”, “комісар”. Воно означає особу, яку наділив парламент обов’язком здійснювати контроль за дотриманням прав та інтересів людини і громадянина. (Омбудсмен).
2.     На цій мові розмовляли Юлій Цезар і Цицерон, Юліан Клавдій і Корнелій. У V столітті вона почала вмирати. На ній записані “Пакти і конституції законів та вольностей Війська Запорізького”. Сьогодні цією мовою широко користується медицина. (Латинь).
3.     Те, що лежить у чорному ящику – народилося на американському континенті, визначає основи державного устрою, є інструментом демократії, має вищу юридичну силу. Що лежить у чорному ящику? (Конституція).
4.     Вольтер сказав, що “Свобода полягає в тому, щоб залежати лише від...” Що сказав Вольтер? (Закону).
5.     Завершіть фразу Віктора Гюго “Право – це все те, що є істинне та ...” (Справедливе).
6.     Дочка Урана і Геї, друга дружина Зевса. За однією з версій – мати Прометея. Богиня передбачення. Передавала людям повеління Зевса. Зображувалась з пов’язкою на очах (символ неупередженості), терезами в одній руці і мечем в другій. Хто вона? (Феміда).
7.     У наш час це слово є крилатим словом і юридичним терміном: так називають, наприклад, право постійного члена Ради Безпеки ООН заборонити прийняття рішення, з яким він не згоден. Цим правом користується і Президент України. Яке це слово? (Вето).
8.     У Шрі-Ланці він називається асамблеєю, в Ісландії – альтингом, Норвегії – стортингом, в Ірані – меджлісом. А як він називається в Україні? (Парламентом).
9.     У кожного народу є прислів’я, котрі говорять про те, що добре, а що, погано в житті. Пам’ятайте: “На злодію і шапка горить”, а “У брехуна сльози ...” (Дешеві).
10. Ще одне прислів’я говорить: “І той злодій, хто...” Хто ж це вважається злодієм згідно з цим прислів’ям? (Знав та змовчав).
11. Ще один латинський афоризм означає “Знання закону не в тому, щоб знати його слова, а в тому...” В чому ж полягає знання закону, на думку давніх латинян? (Щоб розуміти їх зміст).
12. Чи є громадянином України дитина, яка народилася на території України від осіб без громадянства, котрі постійно проживають в Україні? (Так).
13. Певні правила соціальної поведінки людини. (Мораль).
14. Основний Закон України. (Конституція).
15. Особа, наділена державою юридичними правами та обов’язками. (Громадянин).
16. Правило поведінки, що склалося людством протягом тривалого часу. (Звичай).
17. Людина, що виступає носієм різних суспільних відносин у державі. (Особа).
18. Перше і важливе право кожного громадянина. (Особиста свобода).
19. Здатність особи мати права і обов’язки. (Правоздатність).
20. Винна протиправна дія. (Правопорушення).
21. Протиправна поведінка. (Проступок).
22. Повна незалежність держави. (Суверенітет).
23. Герб України. (Тризуб).
24. Гімн України. (“Ще не вмерла Україна”).
25. Основний документ, який засвідчує приналежність особи до держави. (Паспорт).
26. Автор першої в історії українського народу справді демократичної конституції. (Пилип Орлик).
27. Членами політичних партій можуть бути тільки громадяни України, які досягли... (18-річного віку).
28. Засновником молодіжних та дитячих організацій можуть бути громадяни ... (з 15-річного віку).
29. Максимальна тривалість робочого часу в Україні... (40 годин на тиждень).
30. Повна дієздатність громадян настає... (з 18-річного віку).
31. Суспільне небезпечна дія або бездіяльність, за які передбачено кримінальне покарання. (Злочин).
32. Кримінальна відповідальність неповнолітніх за особливо тяжкі і небезпечні злочини настає... (з 14 років).
33. Кримінальна відповідальність неповнолітніх настає... (з 16 років).
34. Найпоширеніший вид адміністративного стягнення. (Штраф).
35. Письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть бути укладені підприємством лише з працівником, який досягнув... (18 років).
36. З якого віку настає правоздатність громадян. (З дня народження).
37. Президент України обирається... (Всенародним голосуванням).
38. Президентом України може бути особа віком... (Не молодша 35років).
39. Найдавніша класова людська цивілізація. (Рабовласницька).
40. Джерелом особистого і суспільного багатства є ... (Праця).
41. Не допускається прийом на роботу осіб, які не досягли... (16-ти років).
42. Перше невід’ємне право кожної дитини. (Право на життя).
43. Коли було прийнято Декларацію про державний суверенітет України? (16 липня 1990 р.).
44. Коли підписано Акт проголошення незалежності України? (24 серпня 1991 р.).
45. Чи платне в Україні використання землі? (Так).
46. Чи передбачена кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення? (Так).
47. У чиї функції входить забезпечення стабільності грошової одиниці України гривні? (Національного банку України).
48. Конституційний принцип, за яким особа, яка підозрюється у скоєні злочину, вважається невинною до того часу, поки її вину не буде доведено. (Презумпція невинності).
49. Правило поведінки, що склалось людством протягом тривалого часу. (Звичай).
50. Вид, міра поведінки особи щодо використання та здійснення прав. (Обов’язок).

ІІ-й    тур: конкурс на кращу правознавчу газету.
ІІІ-й  тур: конкурс прислів’їв на правознавчу тематику.
IV-й  тур: конкурс висловів на правознавчу тематику.
V-й    тур: конкурс ескізів.
VІ-й  тур: конкурс антиреклами.
VІІ-й тур: конкурс пісні.
Журі підводить підсумок. Нагородження призами переможців.

  БРЕЙН-РИНГ ПРАВОЗНАВЦІВ
Кожна людина живе за законами своєї держави. Ми – за законами України. Деякі громадяни здійснюють вчинки, якими порушуються приписи діючого права. Такі вчинки звуться правопорушеннями Сьогодні ми поведемо мову про кримінальні правопорушення, які є найтяжчими за своїм характером і в законодавстві називаються злочинами. Більше уваги приділимо злочинам, скоєним неповнолітніми.
 I тайм
1.     Що означає термін “склад злочину”? (Це сукупність встановлених кримінальним законом ознак, наявність яких і характеризує те чи інше діяння як злочин. При відсутності хоча б однієї з ознак, відсутнім є і відповідний злочин).
2.     Поясніть термін “суб’єкт злочину”? (Це особа, яка може скоїти відповідний злочин і нести за це кримінальну відповідальність).
3.     Згідно з кримінальним законодавством, яких осіб вважають неповнолітніми? (Неповнолітніми вважають осіб від 14 до 18 років).
4.     Що означає термін “покарання”? (Покарання – це захід державного примусу, який застосовується до особи виключно за вироком суду за вчинення злочину і полягає в обмеженні  прав і свобод даної людини).
5.     Який максимальний строк позбавлення волі неповнолітніх згідно з діючим законодавством України? (Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, а у випадках, передбачених пунктом 5 частини третьоїї статті 102 ККУ, — більше п’ятнадцяти років. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах).
 II тайм
1.       Яка загальна межа віку, з якого можливе притягнення до кримінальної відповідальності? (16 років, в окремих випадках з  14 років).
2.       Назвіть злочини, за які можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності особи у віці від 14 до 16 років? (Суд може притягнути до кримінальної відповідальності осіб у віці від 14 років за:
1) Вбивство;
2) посягання на життя судді, працівника правоохоронного органу;
3) умисне заподіяння тілесних ушкоджень, що причинили розлад здоров’я;
4) згвалтування;
5) крадіжку;
6) грабіж;
7) розбій;
8) злісне або особливо злісне хуліганство;
9) пошкодження об'єктів нафто-, газопроводів при обтяжуючих обставинах;
10) умисне знищення або пошкодження державного, колективного чи індивідуального майна громадян, що спричинило тяжкі наслідки;
11) умисне вчинення дій, які можуть викликати аварію поїзда;
3.     Які заходи можуть застосовуватись до особи, яка вчинила у віці до 18 років злочин, що не становить великої суспільної небезпеки, якщо буде визначено, що її виправлення можливе без застосування кримінального покарання? Назвіть їх.
(Суд може застосувати примусові заходи виховного характеру, які не є кримінальним покаранням, їх п’ять:
1)     зобов'язання публічно, або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2)     застереження;
3)     передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за його згодою, а також окремим громадянам на їх прохання;
4)     покладання на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно або заробіток, обов'язку відшкодувати заподіяні збитки;
5)     направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення.
4.       На який строк може бути направлений неповнолітній до спеціальної навчально-виховної установи для дітей та підлітків? (До його виправлення, але не більше 3-х років).
5.       Як назвати звільнення від кримінальної відповідальності, прощення одним словом. (Амністія)
Ігровий тайм-аут. Питання до залу.
Це початкова форма попереднього розслідування, основна функція якої – проведення оперативно-пошукових заходів і слідчих дій з метою виявлення ознак злочину та осіб, які його вчинили. Назвіть одним словом, що це? (Дізнання).
 III тайм
1.         Двоє неповнолітніх проникли в чужий гараж і викрали автомобіль. Це, безумовно, злочин. Який? Адміністративний чи кримінальний? (Кримінальний – передбачений ч. 1 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка)).
2.         Учень 10-го класу займався продажем наркотичних речовин. Чи є це злочином і якщо це так, то як карається? (Так, оскільки цей злочин передбачений ст. 307 КК України. Карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років).
3.         Група учнів зрубала в дендропарку ялинку. Як кваліфікується такий вчинок? (Це адміністративній злочин, який передбачено ст. 65 КУпАП Карається штрафом у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
4.         Група хуліганів напала на учня. Обороняючись, учень вибив око нападнику. Яке покарання чекає на учня? (Ніяке, він діяв в межах необхідної оборони).
5.         Неповнолітній відбирає у дітей гроші. Який це злочин?   (Кримінальний – передбачено ст. 186 ККУ – відкрите викрадення чужого майна (грабіж). Карається штрафом, виправними роботами або позбавленням волі).
 Переможці нагоджуються книгами.





Немає коментарів:

Дописати коментар